У листопаді ІМІ зафіксував 13 злочинів проти свободи слова в Україні

У листопаді експерти ІМІ зафіксували 13 злочинів проти свободи слова в Україні. З них шість вчинила Росія проти українських медіа і журналістів.

Серед російських злочинів – викрадення, знищення телевеж, кіберзлочини тощо.

Водночас ІМІ зафіксував сім випадків порушення свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки побиття та нападів, обмеження доступу журналістів до публічної інформації, кіберзлочини та непрямий тиск.

Такими є дані моніторингу Інституту масової інформації.

Так, у листопаді стало відомо, що колишню журналістку ТРК “Україна” Анжелу Слободян російські військові утримували в ізоляторі тоді ще окупованого Херсона. Вона провела там майже місяць, і лише в листопаді розповіла про знущання загарбників з неї та інших утримуваних, а також про катування українських військовополонених. У коментарі ІМІ уточнила, що пов’язує своє затримання з журналістською діяльністю. 

Крім того, за день до втечі з Херсона, 10 листопада, російські військові підірвали передавальний центр херсонської телевежі, а згодом і саму телевізійну вежу. 

Тим часом на Полтавщині закрилася друкована газета “Козельщинські вісті”. Причиною головна редакторка Надія Литвин назвала відсутність фінансування. За її словами, основним доходом редакції були надходження від реклами, але зараз її немає через війну. 

Крім того, протягом листопада два українських видання заявили про російські DDoS-атаки на свої сайти - видання “НикВести” та “Детектора медіа”. Напередодні кібератак інформація із закликом покласти сайти з'явилась у російських телеграм-каналах.

Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах 

У листопаді ІМІ зафіксував сім випадків порушення свободи слова, за які відповідальна саме українська сторона. Це випадки побиття та нападів, обмеження доступу журналістів до публічної інформації, кіберзлочини та непрямий тиск. Такі випадки зафіксовано у Києві, Запоріжжі, на Дніпропетровщині, Рівненщині та Полтавщині.

Так, побиття та напади правоохоронців зафіксовано на журналістів Прямого каналу та "Стопкор" у Жовтих водах на Дніпропетровщині під час знімання протестів працівників тютюнової фабрики, які встановили намети у дворі й цілодобово чергували на її території. У Києві невідомий напав на журналістку Юлію Забєліну біля її під’їзду. Це вже другий напад за останні два місяці. В коментарі ІМІ вона повідомила, що пов'язує напад з журналістською діяльністю. Водночас не виключила, що її переслідує “якийсь божевільний читач”.

Обмежувала доступ до інформації журналістам місцева влада - у місті Сарни на Рівненщини та у Запоріжжі. Так, редактори п’яти запорізьких медіа звернулися до Запорізької міської ради з вимогою повернути онлайн-трансляції сесій міськради. Причиною такого звернення став проєкт Положення про дистанційні засідання міськради, виконкому, депутатських комісій. Сарненська міська рада не надає виданню “Четверта влада” інформацію про зарплати керівництва міськради, попри два надіслані запити. Лише після скарги Уповноваженому та оприлюднення інформації про перешкоджання журналістській діяльності, орган влади відреагував на запит.

Крім того, ІМІ зафіксував один випадок непрямого тиску на журналістів з боку Офісу президента, керівник якого замість відповіді оприлюднив запит Bihus.info щодо кадрових призначень “Укрнафти”. Редакторка та журналістка проєкту Bihus.Info Аліса Юрченко вважає таку реакцію не тільки спробою уникнути відповіді, а й дискредитувати журналістську професію.

Детальніше прочитати можна тут.