"Фейк" по-вінницьки: залишилося вивчити значення слова

Побрехенька, хибня, мароліп, омана… Українських синонімів до слова "фейк" можна надибати чимало. Власне, як і трактувань, що ж є фейком. Цим популярним терміном останнім часом послуговуються будь-де і будь-як. Саме вживання слова "фейк" уже заслуговує на мовознавчу розвідку. Місцеві посадовці взагалі вирішили тулити це слово будь-куди, де на їхню думку може міститись інформація, з якою вони не згодні. А неперебірливі ЗМІ в змаганні за оперативність та клікабельність ще й додають "ворожості" в контекст. У результаті прості хиби видаються ледь не цілеспрямованими інфокампаніями.

Коли інформація з офіційної сторінки – "фейк"

Вінниччину за рік війни бомбардували брехливими повідомленнями чимало. Від підробних розпоряджень голови ОВА про примусову мобілізацію студентів до ядерного удару. Від "міток" на дорогах і будинках до "фотографій" прильотів. І всі, хто має звичку дбайливо формувати своє інформаційне меню і не вживати нездорову медіаїжу, вже зробили висновки та відмовилися від недоброякісних каналів, сайтів, груп.

Але на сцену вийшли важковаговики – органи місцевого самоврядування та рятувальники.

Вінницька ДСНС 9 лютого поширила інформацію про те, що областю ширяться фейки про можливе підтоплення окремих районів та про шкідливе повітря в обласному центрі:

Термінове звернення‼️

Мережею Інтернет ширяться фейкові повідомлення про забрудненість повітря та ймовірні підтоплення територій області.

Головне управління ДСНС України у Вінницькій області звертає увагу громадян використовувати ВИКЛЮЧНО перевірені джерела інформації, а не сумнівні телеграм-канали.

Наразі ситуація на Вінниччині контрольована, будь-яка загроза для населення відсутня.

 

Деякі ЗМІ ретранслювали цей допис зважено: "В мережі поширюють фейк про шкідливий рівень забруднення повітря у Вінниці". Інші ж узагалі почали вбачати ворожий слід: "На Вінниччині вороги розповсюджують фейк про забруднення повітря та підтоплення". Щобільше, у тексті додали: "У ГУ ДСНС у Вінницькій області закликали мешканців не піддаватися інформаційним впливам та ворожим маніпуляціям та довіряти тільки офіційним повідомленням щодо надзвичайних ситуацій, зокрема про забруднення повітря та підтоплення". Де в дописі ДСНС йшлося про "інформаційні впливи", "ворожі маніпуляції" – відомо лише авторам публікації.

Під дописом рятувальників користувачі соцмереж почали дізнаватися, де ж черпати правду:

 

І от ця відповідь рятувальників залишає ще більше запитань.

Справді, кілька телеграм-каналів поширили інформацію, про яку вказано в дописі ДСНС. Але, як ідеться у відомому анекдоті, тут є нюанс.

Один з "обвинувачених" телеграм-каналів опісля допису рятувальників прокоментував ситуацію:

 

Про "фейки" щодо повітря та підтоплення.

1) Інформацію про можливе затоплення помешкань від скиду води на Дністровській ГЕС опублікували на офіційній сторінці Могилів-Подільської міської ради.

2) Інформація про перевищення рівня забруднення повітря у Вінниці була взята зі станцій моніторингу "ЛУН Місто".

Тепер питання, кому вірити: Могилів-Подільській міськраді чи ДСНС??

Якщо тицьнути на ті посилання, які є в дописі, то перше покаже "сторінку 404", такого допису немає. А другий – сторінку Одеси, а не Вінниці.

Та не будемо поспішати з черговим звинуваченням "Трухи" в брехні.

Ось публікація в телеграмі від видання "20 хвилин", слоганом яких є "тільки перевірені факти":

 

І знову посилання на Могилів-Подільську міську раду.

Справді, таке повідомлення місцевої ради було. Але після того, як полетіло каміння в телеграм-канали, його швидко видалили. І вдали, наче подібного не було.

А тепер запитання: якщо окремі ЗМІ називають "ворожою маніпуляцією" те, що ДСНС називає "фейковим повідомленням", а за фактом це є повідомленням органу місцевого самоврядування – то де тоді правда? Чи, можливо, потужним пресофіцерам варто все ж дивитися на сторінки, звідки канали черпають інформацію, робити правильні висновки й працювати з першоджерелами, а не галасливо звинувачувати у "фейковості"? І чи є тоді фейком офіційна інформація? За логікою ДСНС – є. Якщо керуватися здоровим глуздом – ні, це є просто галасливим звинуваченням заради "збереження обличчя".

То що це було?

Інститут масової інформації зазначає, що фейк – це подання фактів у спотвореному вигляді або подання свідомо неправдивої інформації. До того ж фейк – це спосіб маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, спотворення контексту, частини інформації з метою підштовхнути аудиторію до дій чи думок, які потрібні маніпулятору.

Які ж він має ознаки? Джерела: відсутність джерел інформації; анонімні джерела; інформація, взята із соцмереж, з акаунтів, які не верифіковані; лінк на підозрілі або маловідомі джерела (лінк на сайт huhurtrt.ru); інформація від організацій, які були помічені в поширенні неправдивих даних; дані соціологічних компаній, які не були активними в міжвиборчий період або були помічені в співпраці з політичними силами; недостовірні цитати (перекручення з ніг на голову того, що сказали насправді / повністю вигадані цитати / неправильний переклад цитати). Експерти: представники структур, яких не існує в реальності; експерти без зазначення інституції, яку представляють; анонімні експерти ("вчені вважають…"); експерти, які фінансуються зацікавленою стороною і просувають її точку зору; політично заангажовані експерти. Емоції: думка чи оцінка подаються як факт; заголовок не відповідає новині або є надміру емоційним; емоційне накручування в матеріалі; апеляція до забобонів, конспірологічних теорій; журналіст вживає в матеріалі слова, що викликають позитивні або негативні емоції; навішування ярликів, поширення стереотипів. Подання фактів: соціологічні дані без зазначення вибірки, замовника, географії, похибки, дати; однобоке подання фактів, оцінок і коментарів, узагальнення ("всі українці – фашисти"); викривлене подання новини: реальні факти змішуються з неправдою; недостовірні фото, відео, які використовуються як підтвердження інформації; недостовірний або спотворений переклад цитати, коментаря з іноземних джерел.

І в нашому випадку ми маємо цікавий парадокс: повідомлення, яке назвали "фейковим" не містить ознак фейковості (наявне посилання на офіційне джерело), натомість "викривальний" матеріал новинного сайту внаслідок ярликів, власної інтерпретації містить ознаки фейкового повідомлення.

Можна тільки уявити, коли б пресслужбовці рятувальників дізналися, що крім fake є ще поняття false. Останнє означає передусім "неправдивий" (not true), "некоректний" (incorrect), водночас fake є не просто "неправдивий" (not true), але "імітувальний" (imitation), "підробний" (counterfeit), тобто характеризує явища та предмети, що копіюють, імітують ті, які реально існують.

І тут, мабуть, варто було б зробити якийсь повчальний висновок про необхідність спеціалістам вінницьких пресслужб частіше гортати словники, довідники, читати профільну літературу… Але якщо за роки їхньої роботи у відомствах вони не спромоглися це зробити, навряд чи далі можна сподіватися на зміни…

Антон Булгаков, регіональний представник Інституту масової інформації у Вінницькій області