Барометр свободи слова за лютий 2022 року

ІМІ додає до Барометра свободи слова нову рубрику – "Злочини росії". Окрім того, ми публікуємо в хронологічному порядку злочини рф, скоєні проти медійників з початку широкомасштабного вторгнення в Україну. Відповідальність за них лежить саме на російській федерації. Згодом ІМІ опублікує повну картину російських злочинів.

Тільки за останні чотири дні лютого ІМІ зафіксував 13 злочинів, які скоїла росія проти медіа і журналістів на території України. Серед цих злочинів – обстріли та поранення журналістів, обстріли й захоплення телевеж, хакерські атаки на сайти українських медіа, обстріли офісів медіа, блокування доступу до сайтів українських медіа в рф та окупованому Криму.

28 лютого поблизу села Стоянка Бучанського району Київської області російські війська обстріляли автомобіль з п’ятьма працівниками британського телеканалу Sky News. Унаслідок обстрілу кореспондент телеканалу Sky News Стюарт Рамзі отримав поранення, оператора каналу Річі Моклера врятував бронежилет.

Два данські журналісти видання Ekstra-Bladet – журналіст Стефан Вайхерт і фотограф Еміль Фільтенборг (були поранені 26 лютого на Сумщині в районі міста Охтирка, коли їхній автомобіль потрапив під обстріл).

У Бучі (Київщина) російські війська розгромили 27 лютого студію телеканалу “Погляд”. Місто Макарів було знеструмлене, відтак телеканал “Авіс” не працює.

У Мелітополі (Запорізька область) було втрачено мовлення через захоплення російськими військами вежі. Телеканал “МТВ плюс” змусили припинити трансляцію.

Крім того, за останні чотири дні лютого хакерської атаки зазнав сайт 5 каналу. На сайті з'явилася новина із зображенням Путіна та начебто з вимогами від “глави адміністрації” скласти зброю всім збройним формуванням України. Також про DDoS-атаку повідомило видання “Бабель”, видання “Полтавська хвиля” та луцький сайт “Конкурент”. Сайт видання “РБК-Україна” тимчасово припиняв роботу через обстріли Києва російськими військами.

Фішингового електронного листа отримала редакція видання “Семенівські вісті” (Полтавська область) – лист нібито від державного сектору з інформацією про варіації закордонної спільноти.

В окупованому росією Криму Роскомнагляд заблокував сайт Крим.Реалії російською мовою, звинувативши проєкт Радіо Свобода у “фактах поширення недостовірної інформації” щодо нового вторгнення росії в Україну. Також Роскомнагляд обмежив з 24 лютого доступ до сайту сайту українського інтернет-видання “Главред” у мережі інтернет на території росії.

Ситуація зі свободою слова в Україні до 24 лютого

У період до наступу росії на Україну, у лютому, експерти ІМІ зафіксували 19 випадків порушень свободи слова в Україні. З них дев'ять стосувалися фізичної агресії проти журналістів. 

Найбільше в лютому зафіксовано кібератак на сайти українських видань (шість випадків) та перешкоджання журналістам (п’ять випадків). Так, хакерських атак зазнали сайти Українського радіо, АрміяInform, Цензор.Нет, 24 каналу. Хакери заблокували сервер телеканалу “Вітер” та вимагали понад 50 млн грн. Експерти ІМІ не відкидають, що ці хакерські атаки скоїла росія. 

Крім того, у соцмережах зацькували заступницю головної редакторки сайту “Повага” й авторку відеоблогу #ШоПоСексизму Ану Море після того, як у телеграм-каналі “Катарсис” опублікували її блог із критикою програми “Дизель Шоу”.

Перешкоджання стосувалося відмови Офісу президента в акредитації на заходи за участю президента Володимира Зеленського – про це заявили видання “Букви” та телеканал “Прямий”. В Одесі журналісти знову почали стикатися з обмеженням доступу до засідань у міській раді – про це заявили місцевий 7 канал та Центр публічних розслідувань.

Крім того, у лютому ІМІ зафіксував три випадки обмеження доступу до публічної інформації. У цих випадках журналістам відмовили в наданні запитуваної інформації або відповіли не по суті питання. Зокрема, один із запитів був надісланий Радіо Свобода до Державного бюро розслідувань щодо перевірки публічної заяви журналіста “Української правди” Михайла Ткача про те, що поліція не завадила нападу на його знімальну групу в Дніпрі. ДБР журналістам не повідомило про наявність чи відсутність такого розслідування в бюро.

Також експерти ІМІ зафіксували по два випадки побиттів, нападів і погроз та один випадок судового позову проти медіа.

Найгучнішим випадком став напад на знімальну групу “Української правди” в Дніпрі 13 лютого: її атакували озброєні невідомі чоловіки, що супроводжували відомого в місті бізнесмена Олександра Петровського на прізвисько Нарік. Вони, погрожуючи ножем, забрали в оператора УП Ярослава Бондаренка телефон і видалили всі відео, що були зняті. Інший чоловік почав заламувати руки водію УП. Поліція, що перебувала на місці події, за даними УП, була бездіяльною. Журналіст “Української правди” Михайло Ткач повідомив, що під час нападу на його знімальну групу в аеропорту Дніпра оператору погрожував особисто бізнесмен Олександр Петровський.

Два судові позови про захист честі, ділової репутації та стягнення моральної шкоди у 2 мільйони гривень отримало видання ZN.ua від колишнього міського голови Києва Леоніда Черновецького. Він оскаржує критику авторів видання на свою адресу. Видання заявило, що готове до судового захисту права на вільне вираження думок авторів у власних матеріалах.

Порушення зафіксовано в семи регіонах. Київ, де зафіксовано 12 випадків, став лідером з порушень свободи слова; два випадки – в Одесі. В інших регіонах – по одному випадку: на Дніпропетровщині, Закарпатті, Львівщині, у Запоріжжі та Кропивницькому.

Утиску своїх прав зазнали п’ять журналісток та четверо журналістів.

Отже, з початку року ІМІ зафіксував 38 випадків порушень свободи слова, 12 випадків перешкоджання, дев’ять випадків обмеження доступу, сім випадків кіберзлочинів, чотири побиття та два – погроз.

ЗЛОЧИНИ РОСІЇ – 13

1. Хакери зламали сайт 5 каналу

24.02.2022 24 лютого сайт 5 каналу зазнав кібератаки. На сайті з'явилася новина із зображенням Путіна та начебто з вимогами від "глави адміністрації" скласти зброю всім збройним формуванням України.

2. Видання "Бабель" повідомило про DDoS-атаку

24.02.2022. Видання "Бабель" повідомило, що на сайт почалася DDoS-атака. Про це йдеться в телеграм-каналі видання.

"Друзі, на сайт "Бабеля" йде потужна DDoS-атака. Робимо все можливе, щоб її відбити. Читайте наші соцмережі", – зазначається в повідомленні.

Журналісти закликають підписуватися на їхні соцмережі: фейсбук і телеграм.

3. Сайт "Полтавська хвиля" повідомив про DDoS-атаку

24.02.2022 На сайт видання "Полтавська хвиля" вчиняється DDoS-атака. Станом на зараз сайт не працює. 

Про це представниці ІМІ в Полтавській області повідомив головний редактор "Полтавської хвилі" Віталій Улибін. 

З перших днів загострення російської агресії та з першого дня повномасштабного вторгнення Росії до України "Полтавська хвиля" активно висвітлює події в Україні та подає інформацію про військові дії.

Редакція працює над тим, щоб перевести свою роботу у фейсбук та телеграм.

4. На Полтавщині журналісти отримали лист з гугл-формою нібито від державного сектору

25.02.2022 Редакція видання “Семенівські вісті” (Полтавська область) отримала на електронну адресу листа нібито від державного сектору з інформацією про варіації закордонної спільноти.

Про це представниці ІМІ в Полтавській області повідомив головний редактор видання Михайло Погрібний. 

Лист має назву “Важливе повідомлення допомога Україні” та містить посилання на гугл-форму. Михайло Погрібний сказав, що посилання не відкривали.

5. Луцький сайт "Конкурент" зазнав DDoS-атаки з Росії

25.02.2022 Інформаційне агентство "Конкурент" кілька годин поспіль зазнавало DDoS-атак з території Росії та Німеччини. 

Про це повідомив головний редактор сайту ІА "Конкурент" Андрій Лучик представниці ІМІ у Волинській області. 

За його словами, 25 лютого кілька годин поспіль він та його колеги не могли зайти на адмінсторінку сайту.   

На  cвоїй сторінці у Facebook видання "Конкурент" повідомило, що дізнаватися про найсвіжіші новини від ІА "Конкурент"  можна в телеграмі, інстаграмі та на телеканалі "Конкурент TV".

6. Росія заблокувала на своїй території доступ до українського "Главреда"

25.02.2022 Роскомнагляд обмежив доступ до сайту сайту українського інтернет-видання "Главред" у мережі Інтернет на території Росії.

Про це повідомив "Главред".

Редакція отримала повідомлення від Роскомнагляду про обмеження доступу до інформаційного ресурсу з Росії, оскільки "інформація, розміщена на сайті, порушує закон РФ".

"Відповідно до статті 15.3 Федерального закону від 27.07.2006 № 149-ФЗ "Про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації" повідомляємо, що, згідно з вимогою Генеральної прокуратури Російської Федерації від 24.02.2022 № 27-31-2020/Ид2145-22, інформація, розміщена на інформаційному ресурсі https://glavred.info, містить неправдиві повідомлення про акти тероризму або іншу недостовірну суспільно значущу інформацію, поширювану під виглядом достовірних повідомлень, яка створює загрозу заподіяння шкоди життю та (або) здоров'ю громадян, майну, загрозу масового порушення громадського порядку та (або) громадській безпеці або загрозу створення перешкод функціонуванню або припинення функціонування об'єктів життєзабезпечення, транспортної або соціальної інфраструктури, кредитних організацій, об'єктів енергетики, промисловості або зв'язку", – йдеться в повідомленні окупантів.

Далі йдеться про те, що доступ до сайту з території Росії буде заборонений на підставі вимоги Генеральної прокуратури Російської Федерації від 24.02.2022.

"Негайно, з моменту отримання цього повідомлення, провайдер хостингу або інша особа, яка забезпечує розміщення в інформаційно-телекомунікаційній мережі, зокрема в мережі Інтернет, зобов'язані проінформувати про це обслуговуваного ними власника інформаційного ресурсу і повідомити його про необхідність негайного видалення інформації, яка поширюється з порушенням закону", – додається в повідомленні.​

7. Данських репортерів підстрелено на Сумщині 

26.02.2022 Журналіст і фотограф данського таблоїду Ekstra-Bladet були поранені під час репортажу зі Сходу України в суботу, про це повідомило Reuters.

Журналіст Стефан Вайхерт (Stefan Weichert) і фотограф Еміль Фільтенборг Міккельсен  (Emil Filtenborg Mikkelsen) були підстрелені під час руху в автомобілі в місті Охтирка, приблизно за 90 км на північний захід від Харкова, повідомляє Ekstra-Bladet.

"Це жахливе нагадування про небезпеку, з якою стикаються журналісти в Україні щодня, щоб задокументувати жахи війни", – написав у Twitter міністр закордонних справ Данії Йеппе Кофод.

Журналістів доставили до Полтавської обласної клінічної лікарні, де їх прооперували.

Як повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін, громадяни Данії отримали поранення середньої тяжкості. Наразі стан стабільний.

За даними "Фактів", журналісти були в бронежилетах. Вони перебували в районі Охтирки, коли їхній автомобіль потрапив під обстріл.

Вайкерт і Міккельсен уже два роки постійно живуть в Україні. Обоє досвідчені журналісти й пройшли необхідне навчання з техніки безпеки в Данії.

Як повідомляє Нацгвардія, про стан здоров’я іноземних журналістів поінформовано представників посольства Данії.

8. Роскомнагляд погрожує заблокувати доступ до Крим.Реалії через інформування про війну Росії проти України

26.02.2022 Роскомнагляд погрожує обмежити доступ до сайту Крим.Реалії, звинувативши проєкт Радіо Свобода у "фактах поширення недостовірної інформації" щодо нового вторгнення Росії в Україну. Про це повідомив Крим.Реалії з посиланням на пресслужбу російського відомства.

"Відповідно до вимог Генеральної прокуратури РФ Роскомнагляд направив повідомлення про необхідність обмеження доступу до недостовірної інформації на адресу ресурсів "Эхо Москвы", "ИноСМИ", "Медиазона", "New Times", "Дождь", "Свободная Пресса", "Крым.Реалии", "Новая Газета", "Журналист", "Лениздат", – йдеться в повідомленні.

Роскомнагляд заявив, що на зазначених ресурсах розміщено нібито недостовірну інформацію "про обстріл українських міст і загибель мирних жителів України внаслідок дій Російської Армії, а також матеріали, в яких операція називається нападом, вторгненням або оголошенням війни".

"Роскомнагляд також розпочав проведення адміністративних розслідувань за фактом поширення недостовірної суспільно значущої інформації переліченими ЗМІ. Це правопорушення тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 13.15 КпАП РФ, як адміністративний штраф у сумі до 5 млн рублів", – зазначається в повідомленні.

Як повідомляв ІМІ, у лютому Роскомнагляд вимагав від Крим.Реалії видалити новину з коментарем російського опозиційного політика Гаррі Каспарова та матеріали про російський військовий призов у Криму.

24 лютого Росія вторглася в Україну і почала обстріл міст.

9. У Бучі російські війська розгромили студію телеканалу "Погляд"

27.02.2022 У Бучі (Київщина) російські війська розгромили 27 лютого студію телеканалу "Погляд". Про це повідомила 28 лютого Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. За даними Нацради, зараз компанія налагоджує мовлення з іншої локації. Місто Макарів знеструмлено, відтак телеканал "Авіс" не працює.

10. Російська війська захопили вежу в Мелітополі й змусили припинити українське мовлення

27.02.2022 Втрачено мовлення в Мелітополі (Запорізька область) через захоплення російськими військами вежі. Телеканал "МТВ плюс" змусили припинити трансляцію.

Про це повідомила 28 лютого Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

"Оперативно був запущений аналоговий передавач, і мовники трималися до останнього. Проте російські окупанти змусили "МТВ плюс" припинити трансляцію. Так само немає мовлення в Приморську, Бердянську, Токмаку", – йдеться в повідомленні.

Крім того, складна ситуація на Чернігівщині. Окупанти цілять у телевізійну вежу, вже було чотири ракети поруч. Деякі мовники припиняли роботу і відновлювали. Суспільне продовжує мовити.

У Куп’янську Харківської області місцева телерадіокомпанія встигла вивезти обладнання до того, як місто захопили, тож окупант не зможе скористатися ефіром для пропагандистської діяльності.

11. Російські військові обстріляли на Київщині автомобіль з журналістами Sky News

28.02.2022 Російські військові обстріляли іноземних журналістів поблизу села Стоянка Київської області. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на обласну поліцію у фейсбуці.

"28 лютого близько 16-ї години російські військові обстріляли автомобіль з п’ятьма працівниками британського телеканалу Sky News. Це сталося поблизу села Стоянка в Бучанському районі", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що медійники відразу вискочили з машини та сховалися в найближчому укритті, звідки їх евакуювали працівники Бучанського районного управління поліції.

Одного з представників медіа поліцейські доправили в лікарню, де йому надали першу медичну допомогу. Згодом він приєднався до своїх колег.

У поліції уточнили, що в групі журналістів – четверо громадян Великої Британії та один громадянин України.

Кореспондент британського телеканалу Sky News Стюарт Рамзі отримав поранення внаслідок обстрілу російськими військами в Бучі на Київщині 28 лютого. Оператора каналу Річі Моклера врятував бронежилет.

Про це повідомляє Суспільне з посиланням на Sky News.

“Під Києвом був скоєний напад на головного кореспондента Стюарта Рамзі та його команду. Оператор Річі Моклер дістав два постріли в бронежилет, Стюарт був поранений”, – пише канал. Групу з п’яти медійників уже доправили до Великої Британії.

Журналісти розповіли, що після поїздки до Бучі намагалися знайти зворотний шлях до Києва.

“Від першого пострілу тріснуло лобове скло. Оператор Річі Моклер зіщулився в просторі для ніг переднього пасажира. Тоді ми потрапили під повну атаку. Кулі прошили всю машину, трасери, спалахи куль – лобове скло, пластикові сидіння, кермо та панель приладів розтрощилися”, –  повідомили медійники.

Спочатку вони подумали, що опинилися під помилковим вогнем з українського блокпоста. Однак згодом українці пояснили журналістам, що вони потрапили в засідку російських диверсантів.

Зрештою всім п’ятьом членам знімальної групи вдалося вижити та дістатися безпечного місця, сховавшись за бетонним парканом сусідньої будівлі.

“Їхній досвід ілюструє масштаб хаосу і насильства, коли російське вторгнення вступає в нову і більш смертоносну фазу”, – зазначає видання.

12. Сайт "РБК-Україна" припиняв роботу через обстріли Києва

28.02.2022 Сайт видання “РБК-Україна” тимчасово припиняв роботу через обстріли Києва російськими військами. Про це повідомив головний редактор Сергій Щербина.

Наразі неполадки виправили і сайт працює.

У випадку збоїв Сергій Щербина просить читати видання у фейсбуці та телеграмі.

13. Сайт Крим.Реалії російською мовою заблоковано в окупованому Росією Криму

28.02.2022 Сайт проєкту Крим.Реалії російською мовою недоступний та заблокований більшістю провайдерів в окупованому Росією Криму.

Про це виданню повідомили читачі в Криму.

Як повідомляє громадська ініціатива Роскомсвобода, сайт Крим.Реалії заблокував Роскомнагляд на вимогу російської прокуратури.

Як повідомляв ІМІ, напередодні Роскомнагляд погрожував обмежити доступ до сайту Крим.Реалії, звинувативши проєкт Радіо Свобода у "фактах поширення недостовірної інформації" щодо нового вторгнення Росії в Україну.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ ДО 24 ЛЮТОГО

Фізична агресія

Побиття, напади – 2

1. У Дніпрі напали на знімальну групу "Української правди"

13.02.2022 У Дніпрі 13 лютого невідомі скоїли напад на знімальну групу керівника департаменту журналістських розслідувань “Української правди” Михайла Ткача, повідомляє УП.

Напад стався біля віп-термінала аеропорту міста.

“Годину тому біля віп-термінала аеропорту міста Дніпро на нашу знімальну групу скоїла напад озброєна охорона. Погрожуючи ножем, в оператора забрали телефон і вимагали пароль від телефону, щоб видалити відео”, – написав у себе на фейсбук-сторінці Михайло Ткач.

Як пише видання, близько 15-ї години дня до відеооператора УП Ярослава Бондаренка, який виконував редакційне завдання, підійшли невідомі та почали вимагати видалити відео. Коли Ярослав відмовився, один з чоловіків почав погрожувати ножем та змусив оператора УП назвати пароль від телефону і видалив усі відео, що були зняті.

Інший чоловік почав заламувати руки водію УП.

Чоловіки не назвалися. За даними УП, це були представники охорони. Поліція, що перебувала на місці події, була бездіяльною, зауважує видання.

На відео видно, як чоловіки кажуть журналістам, що “це стратегічний об'єкт, тут знімати не можна”.

УП з'ясувала, що невідомі чоловіки, які напали на знімальну групу “Української правди” в Дніпрі, супроводжували відомого в місті бізнесмена Олександра Петровського на прізвисько Нарік.

Журналіст “Української правди” Михайло Ткач повідомив, що під час нападу на його знімальну групу в аеропорту Дніпра оператору погрожував особисто бізнесмен Олександр Петровський.

2. У Києві під час акції "SaveФОП" напали на оператора Суспільного

17.02.2022 У Києві 17 лютого під час акції руху “SaveФОП” постраждав оператор Суспільного Богдан Заїка, повідомляє Суспільне.

Як розповів кореспондент Суспільного Нікіта Галка, який працював на місці події, під час запису інтерв’ю один із протестувальників раптово почав виривати камеру з рук оператора та штовхатися. 

Невідомий вимагав від журналістів зняти правоохоронців, які наблизилися до мітингарів. Чоловік не представився, а після інциденту пішов. На камеру вдалося зафіксувати його обличчя.

Пізніше в оператора Суспільного також влучили яйцем — чоловік намагався потрапити ним у поліцейських. Оператор тілесних ушкоджень не зазнав, обладнання не постраждало.

Нагадаємо, уранці 17 лютого в Києві відбулася чергова акція руху “SaveФОП”, який виступає проти запровадження касових апаратів для окремих категорій фізичних осіб-підприємців. Мітингарі перекрили вулицю Хрещатик у районі Майдану Незалежності. Поліція відтіснила з дороги протестувальників, потім колона з підприємців вирушила до стін парламенту, паралізувавши вулицю Грушевського. Там учасники акції перекрили рух транспорту, а коли поліція почала відтісняти мітингувальників з дороги — почалися сутички.

Акції руху “SaveФОП” тривають з 2021 року. Учасники руху вимагають зменшення фінансового навантаження на малий та середній бізнес шляхом продовження для приватних підприємців спрощеної системи оподаткування. Мітингувальники зокрема закликають Раду ухвалити законопроєкти №5866 та №5866-1.

Востаннє в Києві акція руху “SaveФОП” відбулася 25 січня, тоді також між учасниками акції та правоохоронцями стались сутички.

Погрози – 2

1. Журналістка ТСН отримала погрози після сюжетів про чернівецьку депутатку

17.02.2022 Журналістка ТСН телеканалу 1+1 Ірина Матвієнко повідомила про погрози та образи, які отримує після виходу сюжетів про депутатку Чернівецької міської ради Оксану Зубжицьку. 

Про це вона написала в себе на фейсбук-сторінці та розповіла регіональній представниці ІМІ.

Вона зазначила, що погрози почалися після сюжету “Хто і як привласнює земельні ділянки учасників АТО”, який вийшов 6 лютого. У сюжеті йшлося про те, що депутатка, використовуючи статус удови загиблого учасника АТО, начебто незаконно отримувала земельні ділянки в Чернівцях. 

Після виходу матеріалів протягом двох тижнів Матвієнко почали надходити погрози та численні образи як у коментарях, особистих повідомленнях, так і на одному з місцевих телеканалів.

Ірина виклала скриншоти повідомлень, в одному з яких ішлося: “Зря ты тронула Зубжицкую.Теперь ходи и оглядуйся. Как чувствуют себя дети?” 

Усе це журналістка розцінює як тиск та перешкоджання журналістській діяльності.

У коментарі ІМІ Ірина Матвієнко розповіла, що їй зателефонували й сказали, що в неї діти й щоб вона дивилася за ними, коли знімає такі сюжети.

Вона також повідомила ІМІ, що звернулась із заявою до поліції. Наступного тижня питання щодо погроз розглядатиме Комітет Верховної Ради з питань свободи слова. 

За словами Матвієнко, наразі погрози їй не надходять. Проте журналістка не почувається в безпеці та вимушена на певний час виїхати з Києва, оскільки хвилюється за безпеку своїх дітей.

Раніше, 30 січня, вийшов ще один сюжет журналістки “Кому дістається земля, обіцяна українським ветеранам” про низку депутатів, які не голосують за виділення земель учасникам АТО, в якому, зокрема, згадувалася і депутатка. Після цього сюжету Зубжицька заявила, що Ірина Матвієнко маніпулює, та вимагала публічних вибачень і права на відповідь.

2. На Львівщині поліція відкрила провадження через погрози журналісту

21.02.2022 Червоноградський районний відділ поліції відкрив кримінальне провадження щодо погроз журналісту газети “Дорожній контроль Львів” Олександру Клімову.

21 лютого на інформаційному порталі “Дорожній контроль Захід” опубліковано матеріал “Розтрата понад 1,3 мільйони бюджетних коштів - підозрюють експосадовця “Львіввугілля”. 

Журналіст Олександр Клімов розповів представниці ІМІ у Львівській області: “Я знав, що попередньо були такі розкрадання. В мене є свої джерела. Я знав, що йому оголосили підозру, обрали міру запобіжного заходу особисте зобов'язання. Я чекав поки прокуратура дасть офіційну інформацію. Вони не вказували прізвищ хто саме і про кого йдеться. Я опублікував статтю в якій вказав, що це саме йдеться про Богдана Голінчака, саме про цю людину і він мене набрав”.

Журналіст опублікував запис розмови із чоловіком, який на аудіозаписі представляється Богданом Голінчаком: “- Що ти там на мене виписуєш всяку х**ню. - А що там щось неправда написано? - Я тобі говорю будеш перебіжками по місту бігати. Правда, не правда. Ти не маєш на кого писати, Олександре? Впіймаю тебе в парку обісцю і зніму на мобільний телефон. Давай, до зустрічі”. 

Опісля погроз журналіст Клімов написав заяву в поліцію щодо погрози від колишнього керівника одного з підрозділів державного підприємства “Львіввугілля” Богдана Голінчака.

Нацполіція внесла відомості до державного реєстру досудових розслідувань за статтею 345-1 Кримінального кодексу України. «Погроза або насильство щодо журналіста». Санкція статті передбачає виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Свої матеріали Олександр Клімов публікує на сайті “Дорожній Контроль Захід”. Ось деякі з них: матеріал від 28 січня 2022 року “Як фірма депутата від європейської солідарності освоїла майже 4 мільйони гривень”, від 30 січня 2022 року “Хто замінив двері в УКБ Львівської ОДА?!?!”, тощо.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 5

1. "Букви" повідомили, що Офіс президента відмовив в акредитації на захід за участю Зеленського

01.02.2022 Інтернет-видання “Букви” заявляє, що Офіс президента відмовив йому в акредитації на офіційний захід. Про це повідомляється на сайті видання.

Йдеться про зустріч Президента України Володимира Зеленського з Прем'єр-міністром Королівства Нідерланди Марком Рютте, яка має відбутися 2 лютого.

Видання зазначає, що журналісти “Букв” для отримання акредитації виконали всі потрібні умови, оголошені в анонсі заходу.

Проте у відповіді виданню повідомили, що надати акредитацію неможливо у зв’язку з обмеженою кількістю місць, і порадили стежити за трансляцією пресконференції на офіційних інтернет-представництвах Президента України.

Видання зазначає, що Офіс Президента України раніше вже відмовляв їм в акредитації. Зокрема, у травні 2021 року кореспондента видання “Букви” не акредитували на захід за участю президента Володимира Зеленського та держсекретаря США Ентоні Блінкена, пославшись на карантинні обмеження.

У травні 2020 року журналістів інтернет-видання “Букви” відмовилися акредитувати на підсумкову пресконференцію Президента України Володимира Зеленського.

2. В Одесі журналістів знову не пускали до міської ради

02.02.2022 Охоронці Одеської міської ради 2 лютого не пропускали кореспондентів 7 каналу до першого заступника міського голови Одеси Михайла Кучука, у якого щосереди проходить приймальний день для громадян.

Про це представнику ІМІ в Одеській області повідомив спецкореспондент 7 каналу Євген Лисий.

З опублікованого новинним сайтом “УСІ” відео видно, що працівники Муніципальної варти перетнули шлях журналістам та запропонували їм “почекати”. 

Як розповів представнику ІМІ Євген Лисий, знімальна група вирішила перевірити, чи проводить Кучук зустрічі з одеситами, чи ні. 

“Нас не пускали муніципали, перешкоджали журналістській діяльності. Тільки за 15 хвилин нас пропустили. Ще за годину приїхав Кучук, але спілкуватись офіційно в кабінеті відмовився”, – розповів Євген Лисий.   

В Одеській міськраді представнику ІМІ розповіли, що журналістам 7 каналу повідомили про відсутність першого заступника міського голови через робочий виїзд. Після перевірки документів охоронці адмінбудівлі пропустили знімальну групу до кабінету Кучука, де вони продовжили очікувати протягом кількох годин поки співробітники міськради не відчинили двері та не показали їм пусте приміщення.

Раніше 7 телеканал повідомив, що охоронці Одеської міської ради тривалий час не пускали журналістів на засідання земельної комісії міськради. Як повідомили в редакції телеканалу представнику ІМІ в Одеській області, журналісти змогли потрапити на засідання лише тоді, коли охоронці залишили пропускний пункт через бійку між народним депутатом Артемом Дмитруком та учасниками засідання земельної комісії.

3. В Одесі журналіста не пустили в міськраду на засідання комісії

07.02.2022 Представники Муніципальної варти 7 лютого не пустили в будівлю Одеської міської ради журналіста Центру публічних розслідувань Євгена Когана, який прийшов на засідання постійної комісії з питань екології, запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їхніх наслідків, зв’язку та інформаційних технологій, повідомляє Центр публічних розслідувань.

Журналісту заявили, що його не пускають через відсутність сертифіката про вакцинацію.

Євген Коган зазначив, що охоронці не змогли чи не захотіли пояснити, хто саме видав розпорядження про додаткові обмеження доступу до будівлі міської ради, однак після виклику поліції надали лише копію постанови Кабінету Міністрів від 20 жовтня 2021 року про список тих, хто може перевіряти документи щодо вакцинації проти COVID-19 та протокол засідання оперативного штабу ще від 1 листопада 2021 року. За його словами, не змогли відповісти на питання щодо автора розпорядження ані заступник мера Олег Бриндак, ані директорка юридичного департаменту Інна Поповська. 

Журналісти викликали поліцію, проте, окрім розпорядження уряду, охоронці не змогли надати документів, які засвідчили б законність дій Муніципальної варти. Тож представники засобів масової інформації написали заяву про перешкоджання їхній професійній діяльності.

Також, за словами Євгена Когана, охоронці не назвали своїх імен і прізвищ та не мали ознак, за якими їх можна було б ідентифікувати. 

Редакція не відкидає, що в такий спосіб муніципалітет “готує підґрунтя для недопуску журналістів на пленарне засідання сесії міської ради”.

4. Журналістку Любов Величко не пустили до суду Києва через карантинні обмеження

09.02.2022 Журналістка-фрілансерка Любов Величко заявила, що судова охорона не пускала її та інших медійників до приміщення суду Голосіївського районного суду міста Києва.

Про це вона повідомила ІМІ.

За її словами, вони прийшли висвітлювати судове засідання в справі про рейдерство.

Охорона аргументувала недопуск розпорядженням голови суду щодо введення епідеміологічних обмежень під час карантину.

“Мене не пускали до приміщення суду за турнікетом. Співробітник судової охорони посилався на розпорядження суду щодо введення епідеміологічних обмежень під час карантину. Мовляв, у приміщенні суду мають право бути присутні лише сторони в справі та їхні адвокати”, – розповіла вона.

Журналіст газети “Кримінальний огляд” (входить до хмельницького медіахолдингу “33 медіа”) Сергій Семенов повідомив ІМІ також про недопуск до суду. За його словами, редакція надсилала напередодні клопотання на дозвіл бути присутніми на судовому засіданні, але відповіді не отримала. 

“Ми в клопотанні вказували, що будемо дотримуватися правил  перебування в суді та санітарно-епідеміологічних норм. Але відповіді не отримали. Ми приїхали, показали посвідчення журналіста, але після того, як охоронець побачив, що ми журналісти, побіг до судді, а коли повернувся, сказав, що вас сказали обмежити й не пускати. Нас навіть за турнікет не пустили”, – розповів Семенов.

Журналісти викликали поліцію. Але, зазначила Любов Величко, навіть після приїзду поліції судова охорона відмовилася впускати її та Сергія Семенова в приміщення суду. 

“Патрульні сказали, що не мають права вказувати судовій охороні, що їй робити”, – сказала журналістка.

Величко зазначає, що патрульні “стали на бік судової охорони та не захотіли слухати доводів про незаконність перешкоджання журналістській діяльності”.

Патрульні викликали слідчо-оперативну групу. Любов Величко та Сергій Семенов пишуть заяви про перешкоджання їхній професійній діяльності.

На сайті Голосіївського райсуду Києва 31 грудня було опубліковано розпорядження про продовження у суді дії карантинних обмежень до 31 грудня 2022 року.

Згідно з розпорядженням, судова охорона повинна допускати до приміщення суду виключно учасників судових засідань; суддям проводити судові засідання за участю учасників справи.

5. "Прямий" повідомив про недопуск на зустріч Зеленського з президентами Литви та Польщі

23.02.2022 Телеканал “Прямий” повідомив про недопуск знімальної групи на зустріч президента Володимира Зеленського з президентами Литви та Польщі в форматі Люблінського трикутника. 

Про це 23 лютого повідомила кореспондентка “Прямого” Юлія Вітова.

За її словами, охорона їх не пропустила до Маріїнського палацу, де мав відбутися захід. 

“Охорона нас не пустила. У списках нас теж немає. Як відомо, вчора, коли прислали пресреліз, одразу за десять хвилин ми подали всі наші документи задля акредитації нас на цей захід. Лист про відмову нам в акредитації не надійшов. Сьогодні ми приїхали сюди на зйомку і почалися спілкуватися з охороною. Ми особисто теж переглядали повністю весь список. На жаль, нас там немає. У чому причина – невідомо. Як нам пояснив охоронець, він сказав, що це найсвіжіші й остаточні дані тих, кого мають допускати саме сюди”, – розповіла кореспондентка.

Також Юлія Вітова нагадала, що “Прямий” “уже в котрий раз не допускають саме на такі події, де є президент”.

Нагадаємо, “Прямий” неодноразово повідомляв про відмову Офісу президента в акредитації каналу. Так, “Прямий” повідомив про відмову Офісу президента в акредитації на саміт “Україна – ЄС”, який 12 жовтня відбувався в Києві за участю президента Володимира Зеленського.

5 жовтня 2021 року “Прямий” повідомив, що його не акредитували на захід за участю президента Володимира Зеленського. В Офісі президента повідомили, що відмова в акредитації пов'язана з обмеженою кількістю місць в пресзалі.

1 вересня 2021 року “Прямий” заявив, що журналісти каналу не мають доступу на заходи, які організовує Офіс президента в США. Водночас їх пускають на всі події за участю американського уряду.

30 серпня 2021 року “Прямий” повідомив про обмеження доступу каналу до інформації щодо зустрічі президентів України й США Володимира Зеленського та Джо Байдена у Вашингтоні. 

22 серпня 2021 року телеканал “Прямий” повідомив, що його журналістам відмовили в акредитації на заходи за участю Президента України Володимира Зеленського та Федерального канцлера ФРН Ангели Меркель.

26 листопада 2021 року в Києві відбувся пресмарафон “30 запитань Президенту України”. Під час від’їзду Володимира Зеленського після пресмарафону співробітники УДО збили з ніг журналістку телеканалу “Прямий” Ганну Дзьобу.   

Управління державної охорони України заявило, що військовослужбовці “діяли відповідно до своїх прав та обов'язків, забезпечуючи необхідний рівень безпеки Президентові України”, а “дії представників ЗМІ мали відверті ознаки провокативного характеру зі штовханиною, недотриманням законних вимог військовослужбовців, ненормативною лексикою та особистими образами”.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 3

1. На Закарпатті КП офіційно відмовило журналістці в інформації, щодо якої раніше проігнорувало запит

07.02.2022 Комунальне підприємство Виноградівської міської ради “Центр інвестицій та розвитку” відмовило журналістці проєкту “ПравдаЄ” Олені Мудрі в наданні копій договорів і актів виконаних робіт щодо реалізації двох міжнародних проєктів. 

Про це представнику ІМІ в Закарпатській області повідомила Олена Мудра. 

У відповіді від 7 лютого директор підприємства Артур Шерегі посилається на конфіденційність інформації, оскільки кошти, за які реалізовувалися проєкти, є грантовими.

Як розповіла Олена Мудра, вона ще в червні 2020 року почала працювати над журналістським розслідуванням, щоб з'ясувати, чи не було зловживань з боку комунального підприємства під час розпорядження міжнародними грошима. Частина розслідування вийшла влітку 2020 року. 

Восени медійниця вирішила продовжити своє дослідження, а саме з'ясувати, чи не були міжнародні гроші перераховані фіктивним ФОПам за послуги, які вони насправді не надавали. Тож Олена Мудра в листопаді 2020 року надіслала на адресу КП відповідний інформаційний запит, на який відповіді тоді не було. З цього приводу журналістка звернулася до поліції за ознаками злочину за статтею 171 Кримінального кодексу України – перешкоджання журналістській діяльності.

“З листопада 2020 по вересень 2021 року місцева поліція тричі закривала кримінальне провадження, посилаючись нібито на відсутність злочину. Перший раз закрите поліцією провадження було поновлене в січні 2021 року прокуратурою – за день до засідання суду, куди я звернулася, щоб оскаржити закриття справи, – розповідала Олена. – Друге закриття, у липні 2021 року, я оскаржила в суді, і суддя поновив досудове розслідування. Про те, що справу третій раз закрили у вересні 2021 року, у поліції мене взагалі не поінформували і я про це дізналася випадково лише в січні. До речі, станом на сьогодні я так і не отримала документів щодо закриття справи, щоб мати можливість оскаржити дії слідчих поліції в суді”. 

Зі слів журналістки, вона вирішила надіслати на адресу КП такий самий запит, як і в листопаді 2020 року. Цього разу комунальне підприємство не проігнорувало його, а офіційно відмовило в наданні публічної інформації. Наразі журналістка консультується з юристами щодо подальших кроків стосовно оскарження відмови в інформації в суді або звернення до поліції за ознаками злочину щодо умисного перешкоджання журналістській діяльності.

2. Запорізький департамент культури не захотів назвати журналістці суму, яку виділив на заклади культури

11.02.2022 Запорізький департамент культури і туризму не відповів журналістці місцевого сайту 061.ua Ельмірі Шагабудтдіновій на питання інформаційного запиту щодо наданих з місцевого бюджету коштів на ремонти та реконструкції закладів культури.

Про це журналістка повідомила представниці ІМІ в Запорізькій області. 

За словами журналістки, 3 лютого вона надіслала запит до департаменту культури щодо стану комунальних закладів культури. 

“У запиті було всього чотири питання, які стосувалися комунальних закладів культури. В результаті у відповіді, яку я отримала 11 лютого, була відповідь по суті на два запитання. Щодо ще одного питання було зазначено, що реорганізація не здійснюється і поки що нічого відповісти. А одне конкретне питання, що стосувалося суми бюджетних коштів, наданих з місцевого бюджету на ремонти й реконструкції двох Палаців культури, залишили взагалі без відповіді”, – розповіла журналістка.

Як зазначила Ельміра Шагабудтдінова, ця цифра потрібна для написання матеріалу. Тож вона зателефонувала спеціалістці з цього департаменту, яка була зазначена відповідальною за розгляд запиту, і сказала їй, що відповіді на запитання немає. 

“Ця відповідальна особа, Наталя Лунь, сказала, що вона знає, що були надані не всі відповіді, і повідомила, що над запитом працювали чотири особи з департаменту і “таким є бачення керівництва стосовно підготовки відповіді”, – зазначила  журналістка 061.ua.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що запит задоволено не повністю. “Відсутність відповіді на одне із запитань – це також є ненаданням відповіді на запит про доступ до публічної інформації в частині цього питання”, – пояснив медіаюрист.

Він також зауважив, що, відповідно до частини другої статті 22 ЗУ “Про доступ до публічної інформації”, відповідь розпорядника інформації не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

3. ДБР не відповіло, чи перевіряє інформацію про бездіяльність поліції під час нападу на групу Ткача

23.02.2022 Державне бюро розслідувань не повідомило на запит Радіо Свобода, чи перевіряє публічну заяву журналіста “Української правди” Михайла Ткача про те, що поліція не завадила нападу на його знімальну групу.

Про це йдеться у відповіді на запит, яке Радіо Свобода отримало від виконувача обов’язків начальника відділу запитів Управління забезпечення діяльності ДБР Андрія Лесика.

Запит стосувався того, чи відомо ДБР про присутність поліцейських або правоохоронців на місці нападу на журналістів та про їхнє невтручання під час нападу й погроз оператору “Української правди”.

Як пояснили в ДБР, Закон “Про доступ до публічної інформації” не поширюється на доступ до інформації або документів, створених під час здійснення досудового розслідування. Такі відомості можна розголошувати тільки з письмового дозволу слідчого чи прокурора.

Водночас про наявність чи відсутність такого розслідування в бюро не повідомляють.

Журналіст Михайло Ткач повідомив Радіо Свобода, що видання не зверталося безпосередньо до ДБР із заявою щодо поліцейських. Водночас підставою для початку внесення досудового розслідування може бути й самостійне виявлення правоохоронцями публічно поширеної інформації.

Ткач 14 лютого заявив, що напад на його знімальну групу відбувся в присутності поліції, яка не завадила погрожувати журналістам, а потім залишити місце подій.

Він також звернув увагу на те, що правоохоронці досі не оприлюднили звіт щодо нападу, який анонсував голова Нацполіції Ігор Клименко 16 лютого. Тоді він заявляв, що результати поліції в цій справі оприлюднять “завтра”.

Як повідомляв ІМІ, 18 лютого Бабушкінський районний суд Дніпра відпустив під особисте зобов'язання трьох підозрюваних у перешкоджанні журналістам “Української правди” в Дніпрі 13 лютого. 

13 лютого в Дніпрі на території аеропорту невідомі напали на знімальну групу керівника департаменту журналістських розслідувань “Української правди” Михайла Ткача. Погрожуючи ножем, один з чоловіків змусив відеооператора УП Ярослава Бондаренка назвати пароль від телефона і видалив усі відео, що були зняті.

Поліція розпочала два кримінальних провадження за фактом нападу на журналістів “Української правди” на території аеропорту в Дніпрі 13 лютого – перешкоджання професійній діяльності журналістів  (ст. 171 ККУ) та погрози або насильства щодо журналістів (ст. 345-1 ККУ).

УП з'ясувала, що невідомі чоловіки, які напали на знімальну групу “Української правди” в Дніпрі, супроводжували відомого в місті бізнесмена Олександра Петровського на прізвисько Нарік.

Журналіст “Української правди” Михайло Ткач повідомив, що під час нападу на його знімальну групу в аеропорту Дніпра оператору погрожував особисто бізнесмен Олександр Петровський.

Правоохоронці повідомили про підозру трьом особам у справі про напад на журналістів інтернет-видання “Українська правда”. Підозрюваним інкримінують перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, вчиненому групою осіб, незаконному вилученні зібраних журналістами матеріалів і технічних засобів, а також у відкритому викраденні чужого майна (ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 171, ч. 2 ст. 186 КК України).

“Українська правда” отримала відео з нагрудної камери поліцейського, на якому видно, як бізнесмен Олександр Петровський погрожує журналістам.

Інтернет-тиск

Кібератаки – 6

1. Блогерку "Поваги" зацькували в соцмережах після того, як її ролик виклали в телеграм-каналі "Катарсис"

10.02.2022 Заступниця головної редакторки сайту “Повага” й авторка відеоблогу #ШоПоСексизму Ана Море зазнала кіберцькування в соцмережах після того, як у телеграм-каналі “Катарсис” опублікували її блог із критикою програми “Дизель Шоу”.

Про це повідомляється на фейсбук-сторінці “Поваги”.

Так, у телеграм-каналі “Катарсис” на 44 тис. підписників опублікували повідомлення зі скріном з відео #ШоПоСексизму, зазначивши, що “більше відчуття крінжу викликають її кривляння, а не низькосортний гумор, який вона критикує” та “це вже другий раз на нашій пам'яті, коли лівачки до***уються до “Дизель Шоу”.

Після цього Ана почала отримувати в директі Instagram повідомлення з вигуками на тему “сдохни!”, а її світлини почали масово образливо коментувати. Море зробила свій профіль приватним. 

У себе на фейсбук-сторінці Ана Море опублікувала скриншоти повідомлень, які вона отримує. В одному з них ідеться: “Ти жирне у**не ч*о! Здохни, тварино”.

Журналістка запевняє, що почувається добре, лише хвилюється, щоб Instagram не заблокував її профіль.

В коментарі ІМІ Ана Море зауважила, що зазнала кіберцькування не лише через журналістську діяльність, але і через її особистість.

“Тут є кілька сторін. Приводом для допису, з якого все розпочалося, очевидно стала журналістська діяльність. Адже у дописі поділилися шматком з мого блоґу, у якому аналізую сексизм на телебаченні та ютубі в рамках Кампанії проти сексизму в медіа та політиці “Повага”. Але причина, я думаю, ширша — в особистості. Адже я веду соцмережі (інст та фб) відкрито та сміливо: говорю про бодіпозитив, рівність тощо. І, на жаль, моя зовнішність — кольорове волосся, не модельна фігура, пірсинг тощо — ідеальний образ злодійки-феміністки, на яку націлюють свої атаки подібні канали”, - сказала вона.

2. На сайт Українського радіо вчинено DDoS-атаку

15.02.2022 На сайт Українського радіо вчинено DDoS-атаку. Про це повідомив член правління Суспільного, відповідальний за платформу радіо, Дмитро Хоркін.

“Протягом останньої години на сайт Українського радіо здійснено DDoS-атаку. Наші ресурси витримали. Фахівці радіо зараз здійснили заходи щодо максимально надійної роботи мовлення, зокрема онлайн”, – зазначив він.

Хоркін додав, що стратегічний ефірний софт і радіомовне обладнання переведено в автономний режим без зовнішнього доступу.

“Ми докладаємо максимум зусиль, щоб Суспільне Українське радіо було для вас надійним та доступним джерелом інформації”, – написав Хоркін.

Як повідомляв ІМІ, 15 лютого сайт Міністерства оборони України з невідомих причини припинив роботу. Про перебої в роботі застосунків Приватбанку та Ощадбанку скаржаться їхні користувачі.

Міністерство оборони України повідомило, що офіційний вебпортал відомства зазнав, ймовірно, DDoS-атак, коли фіксувалася надмірна кількість звернень на секунду.

Приватбанк заявив, що банку вдалось усунути наслідки DDOS-атаки та відновити стабільну роботу систем.

3. Сайт АрміяInform двічі за добу зазнав DDоS-атаки

16.02.2022 Увечері 16 лютого сайт інформаційного агентства Міністерства оборони України АрміяInform зазнав другої за день DDоS-атаки. Про це “Детектору медіа” повідомив журналіст агентства Єгор Брайлян.

Він розповів, що кібератака розпочалася приблизно о 19:00 та тривала близько чотирьох-п'яти годин. У цей час у разі намагання потрапити на портал вибивало напис, що доступу немає.

“Як мені сказав наш айтішник, це була серйозна DDоS-атака. Це зондування росіян, і першими в разі чого стануться атаки (спочатку кібер, а потім фізичні) саме на інституції Міноборони (в першу чергу ЗМІ). Це дуже серйозні речі”, – додав журналіст. 

На його думку, такі випадки доводять уразливість українського кіберпростору всупереч заявам Міністерства цифрової інформації, що “загрози перебільшені”.

Під час першої DDоS-атаки на сайт загрозу вдалося локалізувати, й сайт працював у звичному режимі.

Як повідомляв ІМІ, 15 лютого сайт Міністерства оборони України з невідомих причин припинив роботу, а також сайт Збройних сил України. На перебої в роботі застосунків Приватбанку та Ощадбанку скаржаться їхні користувачі.

Міністерство оборони України повідомило, що офіційний вебпортал відомства зазнав, ймовірно, DDoS-атак, коли фіксувалася надмірна кількість звернень на секунду.

Приватбанк заявив, що банку вдалось усунути наслідки DDоS-атаки та відновити стабільну роботу систем.

За цим фактом Головне слідче управління Нацполіції відкрило кримінальне провадження за статтями 361 (несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем) та 363-1 (умисне масове розповсюдження повідомлень електрозв'язку, що призвело до порушення роботи автоматизованих систем) Кримінального кодексу України.

4. "Цензор.нет" повідомив, що відбив потужну хакерську DDoS-атаку

21.02.2022 Видання “Цензор.Нет” повідомило про масштабну DDoS-атаку на сайт 21 лютого, яку вдалося відбити.

За даними видання, хакерська атака розпочалася з 20:30.

“Подібних масштабних і тривалих атак на сайт “Цензор.Нет” не було із 2014 року, від часу Революції Гідності, і літнього періоду російської агресії проти України. ІТ-фахівці нормалізували ситуацію, і всі ресурси на сайті працюють належним чином”, – написало видання, додавши, що спеціалісти усувають наслідки DDoS-атаки. 

Редакція поки не має інформації про те, хто є замовником DDoS-атаки.

Видання зазначило, що в разі повторення DDoS-атаки продовжить висвітлювати новини України й світу на своїх сторінках у соцмережах.

5. Хакери заблокували сервер телеканалу "Вітер" та вимагають понад 50 млн грн

23.02.2022 Кропивницький телеканал “Вітер”, який входить до структури “Центральноукраїнського бюро новин (CBN)”, зазнав хакерської атаки. 

Про це повідомляє регіональний представник ІМІ з посиланням на представників CBN. 

За інформацією медійників, злочинці вимагають “викуп” за розблокування роботи каналу.

“Станом на сьогоднішній ранок ефірний сервер телеканалу, на якому зберігаються програми нашого виробництва, заблоковано невідомими хакерами. Для отримання доступу до даних від нас вимагають 50 біткоїнів. Наразі намагаємося вирішити технічну проблему власними силами та вже звернулися з відповідною заявою до правоохоронних органів”, – прокоментував ІМІ ситуацію шеф-редактор CBN Андрій Лисенко.

До вирішення ситуації телеканал не здійснює трансляцію на Т-2 (цифрове телебачення) та в кабельних мережах.

Редакція CBN написала заяву в кіберполіцію.

Уранці 23 лютого вартість одного біткоїна становила 1,1 мільйона гривень. 

6. 24 канал повідомив про DDoS-атаку на сайт

23.02.2022 Сайт 24 каналу зазнав 23 лютого DDoS-атаки. Про це повідомляється на сайті каналу.

Через атаку сервери тимчасово зупинили свою роботу.

Канал зазначає, що через атаку на сайт ішла велика кількість запитів. Більшість із них – з IP-адрес азійських країн.

“Через атаку близько 30 хвилин сайт повністю призупинив роботу. Після відновлення роботи серверів атака не зупинилася. Наші спеціалісти відбили атаку”, – повідомляє канал.

Також канал зазначає, що атака на сайт почалася майже одночасно з атакою на урядові сайти. 

Юридичний тиск

Зловживання позовами проти ЗМІ – 1

1. Черновецький позивається до "Дзеркала тижня" та вимагає 2 млн грн

17.02.2022 Колишній міський голова Києва Леонід Черновецький подав до судів два позови проти видання “Дзеркало тижня” про захист честі, ділової репутації та стягнення моральної шкоди у 2 мільйони гривень. 

Про це повідомляється на сайті видання.

Справи одночасно розглядаються у Святошинському районному суді міста Києва (справа №759/16311/21-ц, суддя Ульяновська Оксана Василівна) та Печерському районному суді міста Києва (справа №759/16306/21-ц, суддя Вовк Сергій Володимирович). Черновецький оцінив моральну шкоду у 2 мільйони гривень – кожен позов по 1 мільйону. 

У першому позові оскаржується новина з тексту “Чи відбере Зеленський столицю?” редактора відділу політики Інни Ведернікової від 5 травня 2021 року. Позивача не задовольнило таке судження автора: “Але тут важливо нагадати, що основним аргументом, котрий дозволив Януковичу легітимізувати своє рішення в очах громадян, була антикорупційна кампанія силовиків та команди Попова, які розпочали активне викриття діянь Черновецького. Конституція – ніщо, справедливість – усе. Влада показово повертала в комунальну власність міста украдені Черновецьким активи. Що вона з ними робила потім – тема не цього матеріалу. Однак точно привід боятися для Кличка”, – додає Ведернікова”.

Другий позов стосується цитати з публікації того ж автора від 12 червня 2021 року “Влада чи гаманець?” такого змісту: “Алла Шлапак – ексспівголова фракції “Блок Леоніда Черновецького” (на пару з Денисом Комарницьким), хранителька “сіток” Черновецького – не випадкова людина в команді Тимошенко”.

Видання зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, що становлять суспільний інтерес. 

“Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи, як політик, є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об'єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність”, – зазначає редакція

Крім того, редакція зауважує, що “видання уважно стежило за подіями, що відбуваються у столиці під час каденції позивача та першим опублікувало інформацію про масштаби порушень. Редакція відкрита до співпраці, однак ми готові до судового захисту права на вільне вираження думок наших авторів у власних матеріалах. Цензура як перешкоджання свободі думки і слова, вільному вираженню думок та переконань в Україні заборонена законодавством”.

Редакція “Дзеркала тижня” заявляє, що не вбачає підстав для втручання в авторську і журналістську діяльність своїх співробітників та внесення змін до текстової частини авторських статей на вимогу політичних і публічних осіб.

Видання готове до судового захисту права на вільне вираження думок авторів у власних матеріалах та інформуватиме щодо перебігу розгляду вказаних позовів.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 3

1. Поліція відкрила дві справи за фактом нападу на журналістів УП

13.02.2022 Поліція розпочала два кримінальних провадження за фактом нападу на журналістів “Української правди” на території аеропорту в Дніпрі 13 лютого.

Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Дніпрі.

За цим фактом розпочато кримінальні провадження за двома статтями Кримінального кодексу України: перешкоджання професійній діяльності журналістів  (ст. 171 ККУ) та погрози або насильства щодо журналістів (ст. 345-1 ККУ).

“Поліцейські збирають інформацію про обставини події, проводяться першочергові слідчі дії”, – йдеться в повідомленні.

Як повідомляв ІМІ, 13 лютого в Дніпрі на території аеропорту невідомі напали на знімальну групу керівника департаменту журналістських розслідувань “Української правди” Михайла Ткача. Погрожуючи ножем, один з чоловіків змусив відеооператора УП Ярослава Бондаренка назвати пароль від телефону і видалив усі відео, що були зняті.

2. Трьом особам повідомили про підозру в справі про напад на журналістів УП

17.02.2022 Правоохоронці повідомили про підозру трьом особам у справі про напад на журналістів інтернет-видання “Українська правда”.

Про це повідомляється на сайті Офісу генерального прокурора.

Підозрюваним інкримінують перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, вчиненому групою осіб, незаконному вилученні зібраних журналістами матеріалів і технічних засобів, а також у відкритому викраденні чужого майна (ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 171, ч. 2 ст. 186 КК України).

За даними слідства, група журналістів прибула до VIP-термінала аеропорту міста Дніпра, де почала знімати репортаж на власні телефони. На території термінала в той час перебувало четверо чоловіків, які вимагали припинити знімання. Застосувавши силу та погрожуючи ножем, вони отримали доступ до відзнятих відеоматеріалів, які видалили з телефона.

Наразі розв'язується питання щодо обрання всім підозрюваним запобіжних заходів.

Слідство триває, встановлюється особа, яка погрожувала вбивством одному з журналістів (ч. 1 ст. 345-1, ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 171 КК України).

Як повідомляв ІМІ, 13 лютого в Дніпрі на території аеропорту невідомі напали на знімальну групу керівника департаменту журналістських розслідувань “Української правди” Михайла Ткача. Погрожуючи ножем, один з чоловіків змусив відеооператора УП Ярослава Бондаренка назвати пароль від телефона і видалив усі відео, що були зняті.

Поліція розпочала два кримінальних провадження за фактом нападу на журналістів “Української правди” на території аеропорту в Дніпрі 13 лютого – перешкоджання професійній діяльності журналістів  (ст. 171 ККУ) та погрози або насильства щодо журналістів (ст. 345-1 ККУ).

УП з'ясувала, що невідомі чоловіки, які напали на знімальну групу “Української правди” в Дніпрі, супроводжували відомого в місті бізнесмена Олександра Петровського на прізвисько Нарік.

Журналіст “Української правди” Михайло Ткач повідомив, що під час нападу на його знімальну групу в аеропорту Дніпра оператору погрожував особисто бізнесмен Олександр Петровський.

3. Суд відпустив підозрюваних у нападі на журналістів УП під особисте зобов'язання

18.02.2022 Бабушкінський районний суд Дніпра відпустив під особисте зобов'язання трьох підозрюваних у перешкоджанні журналістам “Української правди” в Дніпрі 13 лютого. 

Такі запобіжні заходи суд обрав підозрюваним 18 лютого, повідомляє Громадське.

Так, суд відправив під особисте зобов'язання на два місяці підозрюваних Дениса Дюга, Станіслава Сєргєєва та Олега Плахотніка. Ще одну людину, яка погрожувала ножем журналістам, наразі встановлюють.

Прокурор просив для Дюга особисте зобов'язання, оскільки санкція статті про перешкоджання журналістській діяльності не передбачає суворішого покарання. Сєргєєва та Плахотніка прокурор просив відправити під цілодобовий домашній арешт, наголошуючи на тому, що їм інкримінують ще й грабіж – відбирання телефону у водія УП, який є цивільною особою. За даними слідства, підозрювані перешкоджали журналістам здійснювати редакційне завдання і в такий спосіб завадили збору матеріалу, а після цього відібрали телефон у водія.

Сторона обвинувачення наголошувала на ризиках утечі підозрюваних, тиску на свідків, інших ймовірних фігурантів, знищенні або спотворенні речових доказів. 

Втім, суд відпустив усіх підозрюваних під особисте зобов'язання. Прокуратура оскаржить рішення щодо Сєргєєва та Плахотніка.

Захисниця підозрюваних наголошувала на брехні та маніпуляції прокуратури, заявляючи, що журналісти нібито не мали дозволу знімати на території режимного об'єкта. Також вона наголосила на тому, що її підзахисні самі прийшли до правоохоронців, але “правоохоронні органи стають заручниками громадського тиску та ЗМІ”, а тому нібито говорять неправду.  

Підозрюваний Сєргєєв зазначив, що працює референтом на підприємця Олександра Нехамкіна. За його словами, в його обов'язки входить перевезення документів на прохання керівника й інша невідкладна допомога, консультації.

Хто саме є його керівником, він Громадському не зазначив, але запевнив, що не має стосунку до дніпровського бізнесмена Олександра Петровського, який також був помічений на відео.

Свої дії щодо журналістів Сєргєєв пояснив тим, що “хотів допомогти поліції виявити підозрілих людей, які проводили зйомку, і виконував свій громадянський обов’язок”. 

“Я не мав на меті заволодіти майном, просто, враховуючи нинішню небезпечну ситуацію в нас у країні я підійшов до людини, яка приховано вела зйомку, хотів цьому перешкодити. Жодних бейджів, які доводять що вони журналісти, в них не було”, – сказав Сєргєєв.

Як повідомляв ІМІ, 13 лютого в Дніпрі на території аеропорту невідомі напали на знімальну групу керівника департаменту журналістських розслідувань “Української правди” Михайла Ткача. Погрожуючи ножем, один з чоловіків змусив відеооператора УП Ярослава Бондаренка назвати пароль від телефона і видалив усі відео, що були зняті.

Поліція розпочала два кримінальних провадження за фактом нападу на журналістів “Української правди” на території аеропорту в Дніпрі 13 лютого – перешкоджання професійній діяльності журналістів  (ст. 171 ККУ) та погрози або насильства щодо журналістів (ст. 345-1 ККУ).

УП з'ясувала, що невідомі чоловіки, які напали на знімальну групу “Української правди” в Дніпрі, супроводжували відомого в місті бізнесмена Олександра Петровського на прізвисько Нарік.

Журналіст “Української правди” Михайло Ткач повідомив, що під час нападу на його знімальну групу в аеропорту Дніпра оператору погрожував особисто бізнесмен Олександр Петровський.

Правоохоронці повідомили про підозру трьом особам у справі про напад на журналістів інтернет-видання “Українська правда”. Підозрюваним інкримінують перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, вчиненому групою осіб, незаконному вилученні зібраних журналістами матеріалів і технічних засобів, а також у відкритому викраденні чужого майна (ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 171, ч. 2 ст. 186 КК України).

“Українська правда” отримала відео з нагрудної камери поліцейського, на якому видно, як бізнесмен Олександр Петровський погрожує журналістам.

Реакція журналістської спільноти – 4

1. Медіарух заявляє про проблеми з акредитацією іноземних журналістів у зоні ООС

08.02.2022 Ми, представники медійної спільноти й Медіаруху, заявляємо про проблемну ситуацію, що склалася з акредитацією іноземних журналістів у зоні ООС.

За інформацією міністра оборони, наразі близько 400 анкет досі перебуває на розгляді для отримання акредитації в зоні ООС. За рівнем уваги іноземних медіа до України ситуацію наразі можна порівняти з 2014–2015 роками. За інформацією іноземних журналістів, під час отримання акредитації в зоні ООС вони стикаються з численними технічними проблемами, які ускладнюють роботу медіа і підривають довіру до українських органів влади. Зокрема:

Термін видавання “акредитації” в 30 днів не відповідає реаліям сьогодення і особливостям роботи медіа. В умовах ескалації, затягування строків видавання нівелює інтерес медіа до подій в Україні і створює невиправдані технічні перешкоди. Окремі журналісти також скаржаться на понаднормове затягування видавання “акредитації” навіть до кількох місяців з невідомих причин.

“Акредитація” видається в пресцентрі в Часовому Яру, який має дуже обмежену кількість співробітників і так само обмежені технічні можливості. За даними ІМІ, над обробленням акредитацій на місці працює лише одна-дві людини, що не відповідає рівню запитів.

Процедура розгляду заявок є непрозорою, без можливості якимось чином оскаржити відмову в акредитації.

Відсутність якісного зворотного зв'язку з журналістами, які змушені звертатися до колег, громадських організацій і зрештою писати публічні звернення, щоб вплинути на ситуацію.

Така ситуація заважає медіа, зокрема іноземним, правдиво і своєчасно висвітлювати події в Україні й створює штучні перешкоди для роботи журналістів. В умовах гібридної війни надзвичайно важливою є побудова якісної і оперативної підтримки роботи журналістів в Україні, що сприятиме оперативному і достовірному інформуванню міжнародної спільноти про події в Україні. Окрім того, така ситуація підважує репутацію як держави Україна, так і української влади.

Що потрібно зробити, щоб виправити ситуацію:

• Терміново змінити алгоритм видавання акредитацій відповідно до нагальних потреб.
• Скоротити термін видавання акредитацій із 30 днів до максимум одного тижня.
• Оскільки акредитація видається наразі в електронному вигляді, доцільно її перенести до Києва, що значно підвищить оперативність процесу і якість комунікації.
• Залучити більшу кількість пресофіцерів для роботи з журналістами.
• Покращити координацію з СБУ та іншими уповноваженими органами.
• Залучити до вирішення ситуації МКІП, який міг би модерувати комунікацію між державними органами й стежити за якісною інформаційною політикою держави.

2. Правозахисники закликають світ відреагувати на чергову хвилю репресій у Криму

10.02.2022 Низка українських правозахисних організацій закликає світ та владу України відреагувати на чергову хвилю політичних репресій 9 лютого в окупованому Криму.

Про це йдеться в заяві організацій, яку опублікувала Кримська правозахисна група.

Повідомляється, що 9 лютого зранку співробітники ФСБ провели обшуки й арешти в будинках кримських татар у Сімферопольському, Бахчисарайському та Білогірському районах АР Крим, а також у Балаклавському районі м. Севастополя. 

За результатами обшуків чотири особи – Марлен Мустафаєв, Ернест Сейтосманов, Ансар Османов та Аметхан Абдулвапов – були затримані за звинуваченнями в нібито причетності до “Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі” (ісламської політичної організації, яка легально діє на території України та більшості держав світу, однак визнана терористичною організацією рішенням Верховного суду РФ).

“Під час обшуків російські окупанти продемонстрували незмінність репресивних традицій. Стало відомо, що під час обшуку в будинку Ансара Османова російські силовики підкинули заборонену літературу під матрац дитячого ліжка. В процесі обшуку в будинку Марлена Мустафаєва теж підкинули дві невеликі книжки, які згодом “вилучили”, – йдеться в заяві.

Затримані кримські татари є жертвами політичних репресій, які цілеспрямовано проводить російська окупаційна влада в Криму, зазначається в заяві. 

Автори заяви наголошують, що незаконне ув’язнення активістів у Криму грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права, які забороняють поширювати кримінальне законодавство держави-окупанта на окуповану територію (ст. 64 IV Женевської конвенції), а переслідування ідентифікованої групи чи спільноти з політичних мотивів є злочином проти людяності згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (ст. 7 (1)(h). 

“Ми, представники правозахисних організацій, рішуче засуджуємо переслідування Ансара Османова, Аметхана Абдулвапова, Марлена Мустафаєва та Ернеста Сейтосманова та інших кримськотатарських активістів у тимчасово окупованому Криму за політично мотивованими справами”, – йдеться в заяві.

Від влади РФ, як держави-окупанта Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, автори заяви, зокрема, вимагають звільнити затриманих 9 лютого активістів та інших політв’язнів. Також вимагають негайно припинити використання антитерористичного та антиекстремістського законодавства РФ на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя; припинити свавільні обшуки, затримання та інші форми політичного тиску на осіб, які здійснюють своє право на свободу вираження поглядів, свободу думки, совісті, релігії та мирних зібрань; неухильно дотримуватися своїх зобов’язань за міжнародним гуманітарним правом і міжнародним правом прав людини.

Іноземні держави, міжнародні організації, зокрема учасників Кримської платформи, автори заяви закликають засудити дії РФ щодо політичного переслідування українських громадян в окупованому Криму; посилити тиск на російську владу, щоб домогтися звільнення всіх політв’язнів та зупинити переслідування громадян України в окупованому Криму; запровадити персональні санкції щодо суддів, прокурорів та слідчих, причетних до політичного переслідування громадян України за сфабрикованими справами, а також причетних до інших грубих порушень прав людини й норм міжнародного гуманітарного права в Криму; вимагати від Російської Федерації допуску міжнародних моніторингових місій ООН, ОБСЄ та Ради Європи до окупованого Криму.

Президента України, Верховну Раду, Міністерство закордонних справ України, Прокуратуру АРК та міста Севастополя закликають:

• підписати Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права” (№2689) (щодо відповідальності за злочини проти людяності та воєнні злочини, які вчиняються на окупованих територіях України) та Закон України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей” (№6104);
• ініціювати рішучі кроки в межах Кримської платформи, спрямовані на припинення політичних репресій у Криму та звільнення всіх громадян України, які позбавлені волі за політичними мотивами на території РФ та окупованого нею Криму;
• забезпечити ефективне розслідування фактів незаконного позбавлення волі й переслідування Ансара Османова, Аметхана Абдулвапова, Марлена Мустафаєва, Ернеста Сейтосманова та всіх інших фактів грубих порушень фундаментальних прав людини в тимчасово окупованому Криму.

3. Громадські організації закликають Верховну Раду не реставрувати державне мовлення в Україні

15.02.2022 Низка громадських організацій обурена спробою реставрації державного мовлення в Україні та застерігає парламентарів від ухвалення законопроєкту №4487, яким мовлення телеканалу "Дом" розширюється на всю країну.

Про це йдеться в заяві організацій, яку оприлюднено на сайті ЦЕДЕМ.

"Ми наголошуємо на неприпустимості розширення мовлення телеканалу "Дом" на всю територію України, адже це є реставрацією державного мовлення на противагу системі Суспільного мовлення, яке протягом п'яти років залишається недофінансованим. Подібні кроки можуть розцінюватися як тиск та спроба усунути Суспільне з медійного простору", – йдеться в заяві. 

Громадські організації обурені спробою реставрації державного мовлення в Україні, адже це прямо суперечить Резолюції 1466 (2005) Парламентської асамблеї Ради Європи, яка зобов’язала Україну перетворити державні телерадіокомпанії на канали суспільного мовлення згідно з відповідними стандартами Ради Європи.

"Ми застерігаємо парламентарів від прийняття законопроєкту № 4487 у чинній редакції, адже результати такого рішення прямо суперечитимуть європейському курсу України та демократичним реформам, розпочатим після Революції Гідності, – роздержавленню преси та перетворенню державних телерадіокомпаній у Суспільне мовлення, в редакційну політику якого держава не може втручатися", – йдеться в заяві.

Наводимо повністю текст заяви:

Ми, громадські організації, що підписалися нижче, звертаємо увагу Верховної Ради на неприпустимість реставрації державного мовлення в Україні та порушення міжнародних зобов’язань України, що означатиме відмову від демократичних реформ.

У грудні 2020 року зареєстровано законопроєкт № 4487 "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб", який передбачає важливі позитивні зміни для переселенців. Проте до другого читання до проєкту включено правки, які не стосуються самого проєкту, а вносять фундаментальні зміни до медіазаконодавства і фактично запускають на всю Україну державний російськомовний телеканал.

Автори правок аргументують їх тим, що переселенці мешкають на всій території України, отже призначені для них телепрограми мають поширюватися на всю державу. Фактично під прикриттям захисту прав внутрішньо переміщених осіб передбачається розширення мовлення державного російськомовного телеканалу "Дом" для тимчасово окупованих територій на всю Україну шляхом його включення до складу універсальної програмної послуги (тобто переліку програм, безкоштовний доступ до яких гарантований всім глядачам).

На практиці це означає перетворення телеканалу, що створювався як канал іномовлення, на загальнонаціональний. Проте така ініціатива нівелює саму суть іномовлення, яке було створено з метою захисту національних інтересів України за кордоном, формування та підтримання позитивного іміджу України.

Потреба в задоволенні якихось специфічних інформаційних потреб переселенців на вільних територіях є надуманою та не може слугувати обґрунтуванням для прийняття законопроєкту № 4487 у чинній редакції. Суспільний мовник уже сьогодні задовольняє інформаційні, культурні та освітні потреби всього населення України, створює та поширює програми для всіх соціальних груп, про що свідчить високий рівень довіри до нього та стале зростання аудиторії, лідерство серед медіа за рівнем дотримання професійних стандартів.

Ми наголошуємо на неприпустимості розширення мовлення телеканалу "Дом" на всю територію України, адже це є реставрацією державного мовлення на противагу системі Суспільного мовлення, яке протягом п'яти років залишається недофінансованим. Подібні кроки можуть розцінюватися як тиск та спроба усунути Суспільне з медійного простору. Громадські організації неодноразово підкреслювали, що Суспільне мовлення є невід’ємним елементом демократичної держави, а його місія – "Захищати свободи в Україні. Надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну та світ, налагоджувати громадський діалог задля зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості та українського народу". Саме тому будь-які спроби посягання на незалежність Суспільного мовлення, створення штучної політично обумовленої конкуренції з державним мовником є спробою змінити політичний курс України в бік авторитаризму. 

Громадські організації висловлюють обурення спробою реставрації державного мовлення в Україні, адже це прямо суперечить Резолюції 1466 (2005) Парламентської асамблеї Ради Європи, яка зобов’язала Україну перетворити державні телерадіокомпанії на канали суспільного мовлення згідно з відповідними стандартами Ради Європи.

Ми застерігаємо парламентарів від прийняття законопроєкту № 4487 у чинній редакції, адже результати такого рішення прямо суперечитимуть європейському курсу України та демократичним реформам, розпочатим після Революції Гідності, – роздержавленню преси та перетворенню державних телерадіокомпаній у Суспільне мовлення, в редакційну політику якого держава не може втручатися.

Заява відкрита до підписання всіма охочими (для цього зверніться на email [email protected] або напишіть повідомлення на фейсбук-сторінку ЦЕДЕМ). 

Заяву підтримали:

ГО Центр демократії та верховенства права

ГО "Український інститут медіа та комунікації"

ГО "Інститут масової інформації"

Незалежна медійна рада

ГО "Інститут розвитку регіональної преси"

ГО "Фундація "Суспільність"

ГО "Інтерньюз-Україна"

ГО "Детектор медіа"

ГО "Платформа прав людини"

ВГО "Комітет виборців України"

Інститут демократії імені Пилипа Орлика

Центр політико-правових реформ 

Нагадаємо, 26 січня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики доручив голові комітету Микиті Потураєву звернутися до голови парламенту з пропозицією зняти законопроєкт №4487 з розгляду на пленарних засіданнях до розгляду комітетом питання про обґрунтованість і доцільність внесення цих змін до медійного законодавства, а також з’ясування питання про відповідність урахування згаданих поправок вимогам Регламенту Верховної Ради.

Медіарух виступив проти посилення й переорієнтації державних медіа (зокрема, телеканалів "Дом" і "Рада"), які останнім часом відбуваються з волі президента, його команди й парламентської фракції "Слуга народу".

4. Правозахисники вимагають від влади РФ негайно звільнити Владислава Єсипенка

16.02.2022 Низка українських правозахисних та медійних організацій засуджують ув’язнення журналіста Крим.Реалії Владислава Єсипенка в тимчасово окупованому Криму та вимагають від влади РФ негайно його звільнити.

Про це йдеться в заяві організацій, оприлюдненій на сайті Центру прав ZMINA.

Автори заяви заяви вважають його ув'язнення політично мотивованим у зв’язку з його громадянською позицією та журналістською роботою.

Від влади РФ правозахисники вимагають звільнення не лише Єсипенка, а й усіх політичних в’язнів, які утримуються в місцях несвободи на території АР Крим та м. Севастополя або Російської Федерації.

Також вимагають припинити переслідування кримчан за незгоду з окупацією, висловлення своїх поглядів та журналістську діяльність; негайно припинити застосування кримінального законодавства РФ на тимчасово окупованій території Криму відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.

Крім того, правозахисники закликають міжнародні організації та уряди демократичних держав, а також країни – учасниці Кримської платформи звернутися до РФ з вимогою негайно звільнити Владислава Єсипенка та засудити дії Росії щодо політичного переслідування журналістів і активістів в окупованому Криму.

Також правозахисники закликають посилити тиск на російський уряд, щоб домогтися звільнення всіх політв’язнів та зупинити переслідування громадян України в окупованому Криму; посилити секторальні санкції проти РФ за систематичні грубі порушення прав людини, злочини проти людяності та воєнні злочини, що скоєні в окупованому Криму. Ввести персональні санкції проти посадових осіб окупаційної влади Криму та Російської Федерації (суддів, слідчих, прокурорів, співробітників ФСБ та ФСІН), які причетні до політично мотивованих переслідувань громадян України за їхні погляди та громадянську позицію.

Автори заяви закликають Президента України, Верховну Раду, Міністерство закордонних справ України, Прокуратуру АРК та міста Севастополя:

• забезпечити ефективне розслідування фактів незаконного позбавлення волі й переслідування Владислава Єсипенка та всіх інших фактів грубих порушень фундаментальних прав людини в тимчасово окупованому Криму;
• підписати ухвалений Верховною Радою законопроєкт №6104 про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей, ухвалений Верховною Радою України в першому читанні;
• підписати ухвалений Верховною Радою законопроєкт р.н. 2689 щодо гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права та запровадити відповідальність за злочини проти людяності й воєнні злочини, які вчиняються на окупованих територіях України;
• ініціювати рішучі кроки в межах Кримської платформи, спрямовані на припинення політичних репресій у Криму та звільнення всіх громадян України, які позбавлені волі за політичними мотивами на території РФ та окупованого нею Криму.

Заяву підписали: Кримська правозахисна група, Центр прав людини ZMINA, Центр Громадянської просвіти “Альменда”, КримSOS, Центр громадянських свобод, Освітній дім прав людини – Чернігів, Асоціація УМДПЛ, Благодійний фонд “Восток SOS”, Національна спілка журналістів України, Проєкт “Без кордонів”, Регіональний центр з прав людини, Дім прав людини “Крим”, Центр гуманістичних технологій “АХАЛАР”, Громадська організація MART, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Дім вільної Росії, Інститут масової інформації.

Як повідомляв ІМІ, 16 лютого підконтрольний Росії Сімферопольський районний суд засудив фрілансера Крим.Реалії Владислава Єсипенка до шести років у колонії загального режиму.

Крим – 3

1. У Криму після затримання відпустили трьох громадянських журналістів

11.02.2022 У Криму співробітники російської поліції на декілька годин затримували трьох громадянських журналістів, які приїхали на ухвалення вироку політв’язням Зекір'ї Муратову та Вадиму Бектемірову.

Про це повідомляє “Кримська солідарність”.

Згідно з повідомленням, журналістів затримали без пояснення причини біля будівлі військового “суду” Кримського гарнізону в Сімферополі та відвезли до “Центрального відділу поліції №3”. 

“Кореспонденти перебували біля будівлі Кримського гарнізонного військового суду, де за допомогою відеозв'язку виступали адвокати на оголошенні вироку двом кримськотатарським політв'язням – Зекір'ї Муратову та Вадиму Бектемірову”, – йдеться в повідомленні. 

Водночас зазначається, що журналістів не пустили до суду, а російський поліцейський спробував відібрати в одного з журналістів камеру.

Відпустили журналістів після двох годин утримання без складання адміністративного протоколу, повідомив їхній адвокат. Водночас у журналістів намагалися забрати зразки відбитків пальців та ДНК, але вони відмовилися від процедури.

2. У Криму журналіста Владислава Єсипенка засудили до шести років колонії

16.02.2022 Підконтрольний Росії Сімферопольський районний суд засудив фрілансера Крим.Реалії Владислава Єсипенка до шести років у колонії загального режиму, повідомляє Крим.Реалії.

Також російський суддя Длявер Берберов присудив журналісту штраф у розмірі 110 тисяч рублів.

Сьогодні на засідання підконтрольного Кремлю суду слухачів не допустили.

Як повідомляв ІМІ, 15 лютого російські прокурори в окупованому Криму запросили для журналіста 11 років позбавлення волі в справі про незаконне зберігання і перевезення вибухового пристрою.

Владислав Єсипенко під час виступу з останнім словом у суді 15 лютого заявив, що вважає справу політичною.

15 липня 2021 року в підконтрольному Росії Сімферопольському районному “суді” російський прокурор оголосив обвинувальний висновок у справі Владислава Єсипенка. Його звинувачують за статтями 223-1 (незаконне виготовлення вибухових речовин, перероблення або ремонт вибухових пристроїв) і 222.1 (незаконні придбання, передання, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, її основних частин, боєприпасів) КК Росії. Санкції обох статей передбачають до 12 років позбавлення волі. Максимальний термін покарання за сукупністю двох статей – 18 років позбавлення волі.

10 березня 2021 року співробітники ФСБ Росії затримали в окупованому Криму фрілансера Радіо Свобода Владислава Єсипенка. Він брав участь в акції до дня народження Тараса Шевченка, що відбулася в Сімферополі 9 березня. Журналісту інкримінують збір інформації “в інтересах спецслужб України”, зокрема Служби зовнішньої розвідки, повідомили в Центрі громадських зв’язків ФСБ Росії. Як стверджують в ФСБ, Єсипенко “здійснював фото- і відеофіксацію місцевості, об’єктів життєзабезпечення і місць масового перебування людей на території Криму”.

Владислав Єсипенко заявляв, що слідчі ФСБ РФ застосовували до нього тортури, щоб домогтися визнання провини.

3. В окупованому Криму журналіста "Кримської солідарності" затримали в прямому ефірі

18.02.2022 У Бахчисараї (окупований Росією Крим) російські силовики затримали журналіста “Кримської солідарності” Азіза Азізова під час прямого ефіру біля окупаційного Бахчисарайського районного суду.

Про це повідомляє громадська ініціатива “Кримська солідарність”.

Також російські силовики затримали 15 людей, які прийшли як вільні слухачі на судове засідання в справі делегата Курултаю кримськотатарського народу Едема Дудакова.

Затриманих відвезли до райвідділку поліції Бахчисараю для складання адміністративних протоколів.

“Затримали самі не знаємо за що, стояли на відстані півтора метра одне від одного”, – розповів один із затриманих.

Серед затриманих – кореспондент і громадянський журналіст “Кримської солідарності” Азіз Азізов та мати політв'язня Сейрана Салієва Зодіє Салієва.

“Журналіста затримали в грубій формі, сказавши: “Заходь, заходь швидко, будеш усередині знімати!” Матері Сейрана Салієва у відділі поліції стало зле, їй викликали швидку допомогу”, – повідомляє “Кримська солідарність”.

До відділу поліції вже виїхали адвокати Еміль Курбедінов та Едем Семедляєв.

Едема Дудакова звинувачують у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі через коментар у соцмережах, який той написав 2017 року. 

Про обшук у Дудакова 17 лютого вранці повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. 

За його словами, “Едем Дудаков – один із безстрашних публічних викривачів цілеспрямованого знищення російськими окупантами Ханського палацу в Бахчисараї”. 

Список затриманих: Мустафаєв Сейдамет, Музаффарів Джеппар, Сейталієв Наріман, Ізмайлов Елеонор, Сейдаметов Решат, Умеров Арсен, Умеров Аметхан, Люманов Мемет, Яг'яєв Решат, Нурадінов Різа, Абдулганієв Гані, Османов Аріф, Салієва Зодіє, Усеїнов Кязім та Азізов Азіз.

Територія ОРДЛО – 1

1. На Донбасі під обстріл потрапили голова МВС, журналісти й депутати

19.02.2022 Артилерія бойовиків обстріляла сьогодні пообіді Новолуганське на Донеччині, коли там з візитом перебував міністр внутрішніх справ Денис Монастирський і група міжнародних журналістів.

Про це передає з місця подій кореспондент Радіо Свобода Мар’ян Кушнір.

За словами журналіста, спочатку бойовики вдарили з мінометів, згодом почалися артобстріли, снаряди падали за 300 метрів від місця, де перебували міністр і журналісти.

Про те, що потрапили під обстріл і були евакуйовані народні депутати й представники іноземних ЗМІ, що прибули до зони проведення Операції Об’єднаних сил, повідомила також речниця фракції “Слуга народу” Юлія Палійчук. Вона не вказала, де саме був обстріл.

“На одній із позицій народні депутати і представники зарубіжних ЗМІ потрапили під обстріл і були евакуйовані в укриття”, – написала Палійчук у своєму Telegram-каналі 19 лютого.

Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія, який був серед депутатів, записав відео, на якому повідомив, що група перебувала біля позицій ЗСУ в Новолуганському, коли стався обстріл. Унаслідок обстрілу ніхто з парламентарів і журналістів не постраждав.

Раніше Міністерство оборони України повідомило, що 19 лютого в район Операції Об’єднаних сил прибула група урядовців, народних депутатів, кілька десятків представників провідних світових та українських ЗМІ. Серед них, зокрема, секретар РНБО Олексій Данілов, віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич, голова депутатської фракції політичної партії “Слуга народу” Давид Арахамія, заступник Головнокомандувача Збройних сил України генерал-лейтенант Євген Мойсюк.

За дорученням Президента України, посадовці мали побувати на лінії зіткнення, передусім у тих місцях, які останніми днями зазнали обстрілів російських окупаційних військ.

За останні кілька днів безпекова ситуація на Сході України суттєво погіршилася. Ватажки угруповань “ДНР” і “ЛНР” оголосили про евакуацію своїх жителів до Росії вдень 18 лютого. Вони пояснили це зростанням напруженості в регіоні.

В Україні наголошують, що не планують жодних наступальних операцій на Донбасі, й попереджають про провокації Росії.