ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Війна та гендерний баланс. Моніторингове дослідження за третій квартал 2022 року

19.09.2022, 14:00

Через повномасштабне вторгнення Росії в медіа змінився порядок денний новин, тематичне різноманіття та пул експертів. У третьому кварталі 2022 року дослідники ІМІ зафіксували, що в середньому експерток цитують у 15% матеріалів, відповідно чоловіків як експертів представлено у 85% матеріалів з цитатами експертів в українських онлайн-медіа. Порівняно з попереднім кварталом показник гендерного балансу в медіа знизився на 1% на користь чоловіків.

Такими є дані моніторингу гендерного балансу в медіа, який провів Інститут масової інформації в серпні-вересні 2022 року *.

Жінки як героїні згадуються в 30% матеріалів, тоді як чоловіки – в 70% матеріалів онлайн-медіа. У порівнянні з минулим кварталом відсоток присутності героїнь збільшився на 8%. 

ЕКСПЕРТИ ТА ЕКСПЕРТКИ ОНЛАЙН-МЕДІА

За даними дослідження ІМІ, у третьому кварталі 2022 року найбільше експерток  зафіксовано на сайтах "РБК-Україна" (22% усіх матеріалів з експертними коментарями) та "Суспільне" (20%). Водночас найменше жінок як експерток залучали такі редакції: "Цензор" (8%), "Корреспондент" (7%) та "Гордон" (6%).

Щодо тематичного наповнення, найчастіше в третьому кварталі експертки коментували: війну та військову тематику (29,3% всіх коментарів експерток), міжнародну тематику (20,7%). Значно менше експерток залучали коментувати політичну тематику (10,3%), кримінальну хроніку та тему, пов'язану із суспільством (по 8,6%). Водночас мізерно згадок було про експерток у темах бізнесу, економіки, у сфері прав людини, науки та погоди.

Згідно з даними дослідження ІМІ, найчастіше експертки коментували матеріали про війну. Таких матеріалів майже третина (29,3%). Найбільше коментарів на тему війни медіа брали в керівниці Об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони України "Південь" Наталії Гуменюк. Матеріали з експертними коментарями Гуменюк стосувалися втрат окупантів, звільнення окупованих населених пунктів та оперативної інформації щодо Херсонського напрямку.

Окрім Гуменюк, тему війни та ракетних обстрілів росіян коментувала речниця Донецької військової адміністрації Тетяна Ігнатченко.

У матеріалах на міжнародну тематику (20,7% всіх коментарів експерток) найчастіше медіа цитували  президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн. У цих матеріалах експертка коментувала, що ЄС має обмежити ціну на російський газ, щоб завадити спробам Путіна маніпулювати енергетичним ринком. 

Крім того, українські редакції публікували експертні коментарі іноземних лідерок, зокрема міністерки оборони Нідерландів Кайси Оллонгрен, міністерки оборони Австрії Клаудії Таннер, щодо допомоги Україні.

Також траплялися матеріали з цитуванням очільниці МЗС Німеччини Анналени Бербок про те, що Німеччина пропонує країнам Євросоюзу зупинити спрощений візовий режим з Росією.

Щодо матеріалів на політичну тематику, найчастіше в медіа звучали коментарі народної депутатки з фінансового комітету ВР, фракція СН, Ольги Василевської-Смаглюк.

Водночас траплялися поодинокі коментарі заступниці міністра соціальної політики Уляни Токарєвої та депутатки Київради, членкині комісії з перейменування Ксенії Семенової.

8,6% всіх матеріалів, де цитувалися жінки-експертки, припали на кримінальну  хроніку. Експертні коментарі в цій темі звучали від речниць регіональних підрозділів поліції та ДСНС.

Інші 8,6% матеріалів з цитатами жінок-експерток стосувалися суспільної тематики. В матеріалах цієї тематики залучалися психологині та волонтерки.

Щодо чоловіків-експертів у публікаціях онлайн-медіа, то найчастіше коментарі траплялися в матеріалах про війну (41,6% всіх коментарів від чоловіків-експертів). Значно менше чоловіки коментували міжнародну тематику (16,8%), політичну тематику (11,9%), тему бізнесу та економіки (9,8%) та тему освіти (5,2%).

Майже половина експертних коментарів чоловіків стосувалася війни (41,6%). Значна частина цієї експертизи пов'язана з ракетними обстрілами українських міст. Українські політики та офіційні особи коментували наслідки війни у своєму регіоні. В моніторинговий період найбільше коментарів звучало від мера Мелітополя Івана Федорова, голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма, керівника Сумської ОВА Дмитра Живицького, голови Харківської ОДА Олега Синєгубова, мера Маріуполя Петра Андрющенка та харківського мера Ігоря Терехова.

Крім того, українські медіа публікували експертизу військових та представників розвідки.

16,8% матеріалів з коментарями чоловіків-експертів стосувалися міжнародної тематики. Ці матеріали здебільшого пов'язані з війною в Україні:

У матеріалах про політику (11,9%) найчастіше медіа цитували президента України Володимира Зеленського. Його заяви та коментарі стосувалися війни та потенціалу України.

Водночас траплялися поодинокі матеріали з експертними коментарями українських посадовців та міністрів:

У 9,8% матеріалів чоловіки були експертами з бізнесу та економіки.

Одним з топових експертів на цю тему був міністр інфраструктури Олександр Кубраков, який коментував успішні результати експорту української агропродукції через морські порти.

Крім того, експерти коментували матеріали  про те, що азова криза в Європі може тривати кілька зим". Експерти також коментували те, що експорт металопродукції, зернових та олійних культур позитивно вплине на бюджет України

Разом з тим траплялися поодинокі коментарі чоловіків у таких темах: освіта, кримінал, суспільство, права людини, здоров'я та ІТ.

 ГЕРОЇНІ ТА ГЕРОЇ ОНЛАЙН-МЕДІА

Відсоток присутності жінок-героїнь зріс на 8% у порівнянні з попереднім кварталом і нині становить 30%. Показник присутності чоловіків досі залишається майже вдвічі більшим – 70%.

Редакціями-лідерами із залучення жінок як героїнь матеріалів є сайти ТСН (47% загальної кількості героїв) та УНІАН (41%). Хоча традиційно ТСН тримає високий показник присутності героїнь, цей сайт згадує жінок у сексистських матеріалах, зокрема тих, що стосуються шоубізнесу. 

У моніторинговий період найменше жінок-героїнь зафіксовано на сайтах НВ (9% усіх героїв та героїнь матеріалів) та "РБК-Україна" (11%). Однак ці медіа не транслювали сексизму та дискримінаційних меседжів щодо жінок.

Найчастіше в онлайн-медіа жінки як героїні траплялися в матеріалах про кримінал (18,3%), шоубізнес (16,6%), війну (12%), на міжнародну тематику (11,4%) та про спорт (10,9%).

Найчастіше в медіа жінки як героїні траплялися в матеріалах кримінальної хроніки (18,3% всіх згадок про героїнь). У моніторинговий період найчастіше героїнями криміналу були колаборантки та сепаратистки, які здавали чутливу інформацію про ЗСУ росіянам.

У кримінальній хроніці також фігурували жінки, які постраждали від ДТП або порушували Кримінальний кодекс України.

Щодо героїнь шоубізнесу, то таких матеріалів зафіксовано 16,6% всіх згадок про героїнь. Цікаво, що в цьому дослідженні виявилося значно менше матеріалів про війну та селебріті на відміну від попередніх результатів. Нині контент здебільшого стосувався приватного життя відомих людей, що вказує на певне звикання до війни і повернення шоубізнесу до своїх звичних практик піару.

Окрім того, редакція УНІАН вирішила нагадати, як там справи в росіян.

Редакція ТСН публікувала сексистські матеріали щодо жінок. Наприклад, у матеріалі про селебріті Джорджію Солері редакція в заголовку та кожному реченні намагається акцентувати, що в жінки є груди. Такими меседжами знецінюють її як професіоналку та людину і виставляють лише як сексуальний об'єкт.

У 12% матеріалів жінки були героїнями публікацій про війну. Через повномасштабну війну героїнями цієї тематики зазвичай стають жертви обстрілів або близькі родички загиблих захисників.

Також трапляються поодинокі матеріали про військовослужбовиць:


У матеріалах міжнародної тематики (11,4%) найчастіше героїнями були міжнародні та європейські лідерки. 

Водночас траплялися згадки про росіянок: євродепутатку Татьяну Жданок, роспропагадистку Дугіну та дочок Путіна.

Майже кожен дев'ятий матеріал, де були присутні героїні, стосувався спорту (10,9%). Здебільшого героїнями цих матеріалів були українські тенісистки та спортсменки пляжного футболу.

Окрім цього, під час моніторингового періоду були поодинокі згадки героїнь у матеріалах про освіту, суспільство, культуру, права людини та здоров'я.

Чоловіків як героїв публікацій найбільше згадували в матеріалах про кримінал (21,6%), у міжнародних новинах (18,4%), у матеріалах про спорт (15,9%), війну (15,2%) та шоубізнес (9,2%).

У кримінальній хроніці чоловіки як герої публікацій найчастіше траплялися в матеріалах як сепаратисти та колаборанти.

Також траплялися матеріали, де чоловіки фігурували в кримінальних новинах як жертви або злочинці.

Героями публікацій з міжнародної тематики були здебільшого згадки про російських посадовців та політиків.

У матеріалах про спорт найчастіше фігурував український боксер Олександр Усик.

Водночас траплялися поодинокі згадки про інших спортсменів, зокрема матеріали про спортивні травми: 

У матеріалах про війну (15,2%) здебільшого героями публікацій були військовослужбовці, які загинули через війну та обстріли росіян.

Також траплялися матеріали про військових. Крім того, чоловіки як герої траплялися в матеріалах про шоубізнес, бізнес і економіку, політику, культуру та суспільство. 

ФЕМІНІТИВИ

Дослідники ІМІ зафіксували, що 30% медіа, які ввійшли до моніторингу, досі не вживають фемінітиви у своїх матеріалах. Такі порушення були зафіксовані на сайтах "РБК-Україна", "Корреспондент" та УНІАН. До прикладу, редакція РБК-Україна ігнорує вживання фемінітивів у згадках про Наталію Гуменюк, керівницю Об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони України "Південь". Редакція використовує лексему керівник. Або в матеріалі з цитуванням міністерки оборони Австрії Клаудії Таннер (РБК-Україна – міністр). Якщо ви сумніваєтеся, як коректно створити фемінітив, мовознавці радять вживати "пані міністр", що відповідатиме правилам і врахується як фемінітив.

У редакції "Корреспондента" також були випадки ігнорування фемінітивів, наприклад "Емілі Торнберрі – тіньовий міністр Лейбористської партії з торгівлі".

Журналісти УНІАН у текстах зі згадками про Наталю Гуменюк вживали слово "начальник" замість "начальниця". Також у медіа систематично виникають проблеми в разі цитування синоптикині Наталки Діденко, яку часто називають "блогер і синоптик".

⚡️ Якщо у вашому медіа не знають, з чого почати покращення гендерного балансу, пропонуємо зробити самооцінювання і порахувати, скільки у вас експерток і героїнь, а скільки експертів і героїв. Гарантуємо здивування. Ми в ІМІ також підготували поради для редакцій, які бажають покращити дотримання гендерного балансу: 10 рекомендацій для журналістів щодо гендерного балансу.

* Дослідження контенту проводилось у серпні-вересні 2022 року в 10 загальнонаціональних інтернет-медіа: ТСН, УП, НВ, Цензор, Главком, РБК Україна, Корреспондент, УНІАН, Гордон, Суспільне.  Вибірка становила 1000 новин (по 100 новин з кожного досліджуваного ЗМІ).

Liked the article?
Help us be even more cool!