ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Правозахисні організації вимагають звільнення зниклої в Криму Ірини Данилович

09.05.2022, 10:45
Фото – krymsos.com
Фото – krymsos.com

Низка громадських правозахисних організацій вимагає звільнення зниклої в Криму громадянської журналістки Ірини Данилович. Про це йдеться в заяві організацій, опублікованій на сайті ZMINA.

Так, організації звертаються до міжнародної спільноти та урядів іноземних держав з проханням:

  • вимагати від російської федерації терміново встановити місце перебування та звільнити Ірину Данілович та всіх інших жертв насильницьких зникнень на тимчасово окупованих територіях України, включно з АР Крим та м. Севастополем;
  • посилити дипломатичний, санкційний та інший тиск на російську федерацію для пришвидшення деокупації Криму, Донбасу та всіх інших територій України;
  • запровадити персональні санкції проти російських посадовців та співробітників окупаційної адміністрації, причетних до насильницьких зникнень та інших грубих порушень прав людини на всіх окупованих територіях України.

Наводимо повністю текст заяви:

29 квітня 2022 року в окупованому Криму зникла активістка та громадянська журналістка Ірина Данилович, коли поверталася з роботи додому. Того ж дня в будинку Ірини в селі Владиславівка біля Феодосії, де вона проживала з батьками, російські силовики провели обшук, внаслідок якого вилучили її телефон та техніку. 

Представники окупаційної влади показали ухвалу на проведення обшуку, однак копію документа батькам Ірини не дали. Крім того, силовики не повідомили про її місце перебування, лише заявивши, що вона нібито заарештована на 10 діб за передачу якоїсь “несекретної інформації” якійсь громадській організації. Станом на 7 травня, на дев’ятий день після зникнення, невідомо, де та в якому статусі перебуває Ірина Данилович. 

Окупаційні правоохоронні органи не вживають ефективних заходів для пошуку Ірини Данилович. Батько та адвокат Ірини подали заяву до кількох органів у Криму щодо викрадення людини, однак відповіді не отримали. Крім того, з’явилась інформація, що є відеозапис моменту викрадення Ірини, однак російські правоохоронні органи тривалий час відмовлялися долучити цей відеозапис до матеріалів справи та надати батькові його копію.   

Викрадення Ірини Данилович має ознаки насильницького зникнення відповідно до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень. Під час обшуку російські силовики повідомили батькам Ірини про її арешт, однак уже дев’ять днів поспіль не надають інформації, де вона перебуває, в чому її звинувачують, а також про місце та час можливих судових засідань щодо неї. Крім того, затримана не має доступу до адвоката, внаслідок чого вона позбавлена можливості користуватися правовою допомогою.  

Ірина Данилович працювала медсестрою, була також громадянською журналісткою, висвітлювала проблеми системи охорони здоров’я в Криму та поширювала інформацію про війну в Україні. До початку війни вона співпрацювала із з кількома медійними і правозахисними ініціативами (“InЖир-медіа”, “Кримський процес”) та вела власний проєкт “Кримська медицина без обкладинки”, де поширювалася інформація про права медичних працівників. Також Данилович брала активну участь у профспілковому русі та очолила кримське відділення профспілки “Альянс Лікарів”, через що опинилися під адміністративним тиском та була звільнена з роботи в наркотичній службі Феодосійського медичного об’єднання. Їй погрожували судом через профспілкову діяльність. 

Нагадаємо, що Російська Федерація позбавила волі 13 кримських журналістів. Це кримськотатарські громадянські журналісти Осман Аріфмеметов, Марлен Асанов, Асан Ахтемов, Ремзі Бекіров, Тимур Ібрагімов, Сервер Мустафаєв, Сейран Салієв, Руслан Сулейманов, Рустем Шейхалієв та Амет Сулейманов, а також журналісти Олексій Бессарабов, Владислав Єсипенко і Наріман Джелял, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, в минулому журналіст.

Тоді як основна увага міжнародної спільноти прикута до масових звірств російських військ на материковій Україні, залишаються практично непоміченими репресії окупаційної адміністрації РФ у Криму. На окупованому півострові продовжуються свавільні обшуки, арешти, катування в місцях несвободи, вироки в політично вмотивованих кримінальних справах та інші грубі порушення прав людини, воєнні злочини й злочини проти людяності. 

Викрадення Ірини Данилович в Криму на тлі широкомасштабних насильницьких зникнень у Херсонській, Запорізькій та інших окупованих областях України свідчать про реальну загрозу для життя, здоров’я та свободи для громадських активістів, правозахисників та інших осіб на всіх територіях, які тимчасово перебувають під контролем російських окупаційних сил. Впродовж 2014–2021 рр., за даними КримSOS, 44 особи стали жертвами насильницьких зникнень в окупованому Криму, доля та місце перебування 15 з них досі невідомі.   

З огляду на це звертаємося до міжнародної спільноти, зокрема Робочої групи ООН з питань насильницьких або недобровільних зникнень, Робочої групи ООН з питань свавільних затримань, Спеціального доповідача ООН з питання катувань та інших жорстоких, нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання, Спеціального доповідача ООН з питання про становище правозахисників, Офісу Верховного комісара ООН з прав людини, Генерального секретаря Ради Європи, Комісара Ради Європи з прав людини, Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства, Комітету ПАРЄ з правових питань і прав людини, Головного доповідача ПАРЄ з питань становища правозахисників, представників ЄС, Європейської служби зовнішніх справ, Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ,  Конгресу місцевих та регіональних влад Європи, Міжнародного комітету Червоного Хреста в межах усіх можливих повноважень та мандатів із закликами:

  • Вимагати від Російської Федерації терміново встановити місцезнаходження та звільнити Ірину Данілович та всіх інших жертв насильницьких зникнень на тимчасово окупованих територіях України, включаючи АР Крим та м. Севастополь.
  • Надавати допомогу Уряду України в пошуку та розслідуванні випадків насильницьких зникнень на окупованих територіях.
  • Надавати всебічну підтримку жертвам насильницьких зникнень, їх рідних, а також жертвам інших грубих порушень прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності на окупованих територіях України.
  • Продовжувати здійснювати моніторинг та документування порушень прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності в окупованому Криму і включати їх регулярні звіти про ситуацію з правами людини в Україні. 

Звертаємося до урядів іноземних держав із проханням:

  • Посилити дипломатичний, санкційний та інших тиск на Російську Федерацію для пришвидшення деокупації Криму, Донбасу та всіх інших територій України.
  • Запровадити персональні санкції проти російських посадовців та співробітників окупаційної адміністрації, причетних до насильницьких зникнень та інших грубих порушень прав людини на всіх окупованих територіях України.
  • Надавати всебічну підтримку жертвам насильницьких зникнень, їх рідним, а також жертвам інших грубих порушень прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності на всіх окупованих територіях України.
  • Використовувати механізм універсальної юрисдикції для кримінального переслідування осіб, причетних до насильницьких зникнень, катувань, воєнних злочинів та злочинів проти людяності на всіх окупованих територіях України.

Заяву підписали: КримSOS, Регіональний центр з прав людини, Дім прав людини “Крим”, Центр прав людини ZMINA, Центр громадянських свобод, Інститут масової інформації, Український незалежний центр політичних досліджень, Черкаський правозахисний центр, Фундація Відкритий Діалог, Крайова Рада Українців Криму, Таврійська гуманітарна платформа, Правозахисний центр ДІЯ, Кримська правозахисна група, Центр Громадянської просвіти “Альменда”, Експертна група “Сова”, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Медійна ініціатива за права людини, Союз вимушених переселенців, Кримський центр ділового і культурного співробітництва “Український дім”, Національна спілка журналістів України”.

Liked the article?
Help us be even more cool!