Старі та нові меседжі російської пропаганди

Фото – Shutterstock / Радіо Свобода

Окрім специфічного висвітлення того, що відбувається в Україні, про яке я писала в статті “Російський погляд на події в Україні”, російські ЗМІ продовжують щедро годувати своє населення та населення окупованих територій пропагандистськими меседжами.

Я проаналізувала російські ЗМІ на предмет поширення вже відомих меседжів російської пропаганди та подивилася, що новенького придумали кремлівські засоби масової маніпуляції.

РосЗМІ продовжують поширювати сформовані ще у 2014–2015 роках меседжі пропаганди проти України. Деінде в росЗМІ випливають уже добре знайомі їхній аудиторії пропагандистські меседжі, адже відома російська приказка “Повторение – мать учения” стала правилом кремлівських пропагандистів.

1. Розкол України в мовному питанні

Пропагандисти активно шукають і поширюють інформацію, яка б підкріплювала це твердження. Наприклад, низка росЗМІ поширила інформацію про сутички в Харкові між прихильниками партії “ОПЗЖ”, що вимагали збільшити кількість навчальних закладів з викладанням російською мовою та націоналістичною (проукраїнською) групою (представники Національного корпусу, Національних дружин, Союзу ветеранів АТО). Заголовки в таких новинах чітко підтверджували наратив про розкол України в мовному питанні: “В Харькове на митинге против норм закона о госязыке произошли стычки”. Для підсилення ефекту в такі новини додаються маніпулятивні беки про нібито повсякденність цієї проблеми:

“На Украине регулярно происходят бытовые конфликты из-за языка. Так, писательница Лариса Ницой устроила скандал из-за проводницы, говорившей по-русски, а экс-депутат Ирина Фарион призывала к насилию в отношении русскоязычных украинцев. Летом 2018 года подполковнику погранслужбы страны сломали челюсть в мариупольском кафе после того, как он потребовал меню на государственном языке, а в ноябре прошлого года бывший мэр Славянска устроил скандал в караоке-баре из-за песен Олега Газманова”.

Підкреслюється інформація про дискримінацію російськомовної частини населення. Так, представник Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевич “заявил о “двойной” дискриминации русского языка на Украине”.

Посилювала цей наратив і інформація про те, що на Волині двох волонтерок висадили з автобуса за прохання вимкнути серіал російською мовою: “Украинку высадили из автобуса после скандала из-за сериала на русском”. 

Безперечно, ця інформація розійшлася і в українських ЗМІ, більшість із яких подали її з позиції волонтерок, і лише сайт “Страна” в заголовок і “тіло” новини додав нібито їхні погрози (“Волонтершу и участницу АТО высадили из автобуса за требование выключить российский сериал. Они пообещали водителю "теплый прием" в Киеве”), чим, власне, підтвердив наратив про агресивне ставлення проукраїнської частини громадян до російськомовних.

2. В Україні панує диктат націоналістичної меншості, що перешкоджає налагодженню стосунків з Росією

Одним з головних меседжів російської пропаганди було поширення тотального і радикального націоналізму в Україні. Його переважно пов'язували з експрезидентом Петром Порошенком. Росія сподівалася, що це зміниться з перемогою Володимира Зеленського, проте, схоже, Зеленський не справдив цих сподівань, оскільки з'являються повідомлення, що він продовжує націоналістичну політику Порошенка. “Зеленский все больше погружается в идеи украинского национализма – Нарышкин”, – повідомляє РИА.

Однак, здається, не всі надії втрачено, і деякі російські експерти та політики поширюють думку, що насправді Зеленський готовий іти на поступки щодо врегулювання конфлікту на сході та налагоджувати відносини з Росією. Проте на нього тисне націоналістична частина суспільства на чолі з Порошенком. Цю думку висловлює директор “Института миротворческих инициатив и конфликтологии” Денис Денисов у статті “Лучше меньше, да лучше” на сайті “Известия.ру”, в якій йдеться про зустріч у нормандському форматі: “В Киеве три парламентские партии и разношерстные радикальные организации еще до начала саммита решили продолжить украинскую традицию майданов, причем ощущение было, что при определенном сценарии новый президент может просто не вернуться в страну, так как его просто не пустят и обвинят в государственной измене (также по украинской печальной традиции)”.

Схожу думку ретранслює і заступниця голови Держдуми з міжнародних питань Наталя Поклонська, яка ще й закликає покарати "наглого и вечно пьяного" Порошенка: “Она выразила уверенность, что украинский лидер хочет разрешить конфликт в Донбассе, наказать "наглого и вечно пьяного" Порошенко и разогнать "орды" нацистов. Поклонская предположила, что ему "просто не дают" решить эти задачи”.

Зауважу, що російських пропагандистів дуже засмутили слова Зеленського щодо відповідальності СРСР за початок Другої світової війни. Заява спричинила хвилю зауважень з російського боку, а заступниця голови Держдуми з міжнародних питань Наталя Поклонська назвала її “махровой русофобией” унаслідок “сдвига по фазе”, що, власне, теж вписується в наратив про тотальний націоналізм.

Своє невдоволення словами Зеленського висловили й проросійські політики в Україні, як-от член партії “ОПЗЖ” Вадим Рабінович, який зазначив: “Нам пытаются сломать память и пробуют вывести фашизм на улицы – не пройдет”.

Пропагандистську риторику про націоналізм в Україні підтверджують і повідомлення в росЗМІ про декомунізацію: “На Украине завели уголовное дело из-за советской символики в ресторане”, у такі новини додають інформацію про нібито націоналістичні організації, що без дозволів зносили пам’ятники.

3. Україна – недодержава, якою маніпулює Захід

Наратив про несамостійність України як держави російські ЗМІ почали поширювати ще з 2014 року, проте нині ці меседжі час від часу продовжують з'являтися в російських медіа: “Украиной управляют извне, заявил РИА Новости первый зампред комитета Госдумы по делам СНГ Виктор Водолацкий”, “Руководство Украины не управляет процессами, Украиной сегодня управляют извне...”.

Російські пропагандистські ЗМІ продовжують формувати у своєї аудиторій образ України як третьорядної держави: “Украина никак не может осознать и смириться с тем, что ее место не рядом с глобальными и региональными державами, ведущими самостоятельную игру (и умеющими это делать), а в группе третьестепенных по значимости восточноевропейских государств, чья задача в ожидании команд из Вашингтона или Брюсселя – а) сидеть ровно и б) тихо”.

Цікаво, що з цих меседжів незрозуміло, хто ж наразі “керує” Україною: Америка чи Євросоюз.

Будь-які повідомлення, що принижують Україну як державу, вітаються в росЗМІ. Наприклад, пропагандисти активно підхопили й поширили новину про те, що ведучий програми “L'eredita” в ефірі італійського каналу RAI назвав Україну “Малоросією”, у новинах цитують слова телеведучого: “Малая Россия – это Украина”, – объяснил участнику ведущий программы”.

Згодом уже українські медіа повідомили про те, що ведучий вибачився: “Ведучий програми “L’еredità” на італійському телебаченні Флавіо Інсінна публічно визнав некоректність вживання ним словосполучення “Мала Росія” щодо України”.

В Україні наративи російської пропаганди про несамостійність поширюють проросійські політики на чолі з кумом Путіна Віктором Медведчуком на його ж каналах: “Украиной управляют из Вашингтона, им нужна зависимая Украина – Медведчук”.

4. Налагодження діалогу між президентами Росії та України

Досить новим наративом для російської пропаганди є налагодження стосунків між Зеленським та Путіним.

Зеленський зазначив, що діалог необхідний для обміну полоненими. Російські ЗМІ подали це узагальнено, без прив’язування до мети, яку він озвучив: “Зеленский рассказал о прямом диалоге с Путиным”. Пізніше прессекретар очільника Росії Дмитро Пєсков зауважив, що між двома президентами вже встановлено “ефективний контакт”: “Между двумя президентами, собственно, уже установлен рабочий контакт, весьма эффективный, как показали последние события”.

У цих матеріалах просувався меседж, що Росія за добросусідські відносини з Україною: “Кремль придерживается позиции налаживания отношений с Украиной, а не стратегии противостояния”.

5. Невдоволення Зеленським з боку західних партнерів

І поряд із повідомленнями щодо налагодження ситуації з Росією, поширювалися меседжі про ускладнення стосунків Зеленського із західними партнерами. Йдеться про нібито невдоволення Президента Франції Еммануеля Макрона політикою Зеленського. Джерелом цієї інформації став депутат України від проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя” Олег Волошин: “Украинский дипломат сообщил о недовольстве Зеленским в Париже”, “Депутат Рады рассказал о росте недовольства Зеленским в Париже”, “Завис на паузеˮ. В Раде рассказали о недовольстве Макрона Зеленскимˮ.

З українських ЗМІ цю інформацію поширив 112 канал, який пов’язують з кумом Путіна Віктором Медведчуком, у програмі “Голос народа”.

Російські ЗМІ продовжують поширювати вже напрацьовані меседжі кремлівських пропагандистів, для цього вони слідкують за подіями в Україні і подають їх так, щоб вони узгоджувалися з пропагандою.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.