ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Польські журналісти в Луцьку ділилися досвідом, як виявляти фейки та маніпуляції

19.02.2024, 10:47
Мая Голуб
Славомір Скомра. Фото Маї Голуб
Славомір Скомра. Фото Маї Голуб

Журналісти з Польщі провели тренінг на тему боротьби з дезінформацією та фейками для волинських журналістів і студентів. Про це повідомляє представниця ІМІ у Волинській області Мая Голуб. 

Захід відбувся 15 та 16 лютого в Молодіжному центрі Волині в Луцьку.

Журналісти порталу “Jawny Lublin” Кшиштоф Якубовський, Славомір Скомра та Кшиштоф Ковалік ділилися досвідом і порадами про те, як не потрапити на гачок неправдивої інформації, і розповіли про теперішні тренди фейкових новин. Також вони розповіли про свій професійний досвід роботи в Польщі. 

Журналіст Славомір Скомра показав приклади, як фейки із соцмереж можуть стати новинами. Тому журналісти мають завжди бути уважними, щоб не помилитись. 

“Коли ми починаємо змагатися з часом, то дуже легко помилитися. У своїй роботі ми пропускаємо тисячі новин через себе. Увечері, коли приходимо додому, вже не так сконцентрована увага. Ми можемо в цьому масиві інформації втратити пильність”, – зазначив він. 

Тренінг польських журналістів. Фото – “Сила правди”

Раніше в польських соцмережах та медіа можна було зустріти неправдиву інформацію про загибель когось із відомих людей Польщі. Однак, за словами експерта, зараз журналісти навчилися, що має бути підтвердження когось із родини про смерть відомої особи.

У січні цього року фейк про роздавання повісток українцям у центрі Варшави набрав розголосу не лише в Польщі, а й в Україні. Відео поширювали в соцмережах, а також на деяких сайтах. За словами Славоміра Скомри, під такими публікаціями з'явилося багато коментарів з мовою ворожнечі: мовляв, забирайте їх на війну. Він зазначив, що станом на сьогодні в українському законодавстві немає прописаних правил щодо вручення повісток за кордоном працівниками територіальних центрів комплектування. Зараз вони не мають повноважень, щоб роздавати повістки за кордоном. 

Кшиштоф Якубовський під час тренінгу. Фото Маї Голуб

Також відео з роздаванням повісток у Польщі стало в пригоді для російської пропаганди, бо його використали в себе й російські псевдомедіа.

Ще одним популярним фейком у Польщі стали публікації в соцмережах про те, що мільйон українських біженців повернувся на свята до України перед Великоднем 2022 року. Фейк виник унаслідок перекручення слів речника речник Державної прикордонної служби України Андрія Демченка. У коментарі він говорив про мільйон, але насправді ця цифра стосувалася не лише біженців, а загалом усіх українців, які перетнули кордон та повернулися на той момент. 

Також журналіст Славомір Скомра назвав найпоширеніші риси фейків: 

  • негативний відгук;
  • панічність та емоційність;
  • крикливий заголовок, що привертає увагу;
  • часто відсутність джерела інформації. 

Славомір Скомра зазначив, що російська пропаганда працює на дестабілізацію ситуації в їхній країні. Зараз іде різнобічний вплив російської пропаганди. Зокрема, налаштовування поляків проти українських біженців, а біженців проти поляків. 

На думку Славоміра Скомри, росіянам не вдалося досягнути цієї мети, бо й надалі ставлення поляків до українців є позитивним. 

“Можна багато говорити про різні опитування щодо ставлення до українців у Польщі, але до повномасштабного вторгнення ставлення змінилося в кращий бік. Ми цінуємо відвагу, працьовитість, небайдужість українців. Ми думаємо, що Україна буде мати ще більшу підтримку, бо ми розуміємо, що ви стоїте на сторожі, щоб Росія не дійшла до наших кордонів”, – зазначив він. 

Захід відбувся в межах проєкту “Сила правди”. Метою проєкту є боротьба з дезінформацією та фейковими новинами між Польщею та Україною.

Проєкт співфінансує Польсько-американська фундація свободи в рамках програми “Ми підтримуємо Україну”, яку реалізує фундація “Освіта для демократії”.

Liked the article?
Help us be even more cool!