Приватні брифінги влади й систематичні перешкоджання військових: на Сумщині суттєво погіршилася ситуація зі свободою слова (оновлено)

З початком 2024 року країною прокотилася хвиля новин про перешкоджання професійній діяльності й тиск на медійників. Найрезонанснішими стали кейси Юрія Ніколова з “Наших грошей” і редакції розслідувачів Бігус.Інфо. Закритим для преси лишається і південний напрямок лінії фронту, зокрема все правобережжя Дніпра, ділянки на Авдіївському та Бахмутському напрямках. Ситуація з допуском медійників на прикордоння Сумщини також почала ситуативно погіршуватися з осені 2023-го, та вже в січні 2024-го стала жахливою.

Перешкоджання з боку військових: нерозуміння важливості роботи медіа і правил взаємодії

Жалітися на дії військових – остання справа, про це говорять усі воєнкори, що працюють у медіа Сумщини. Але з кожним місяцем ситуація з доступом погіршується, необґрунтовано збільшується кількість недопусків і фактів перешкоджання роботі медійників. 

“Останні три місяці редакція Кордон.Медіа систематично стикається з труднощами роботи на прикордонні Сумщини. Найпроблемніший напрямок – Юнаківська, Хотінська, Миропільська громади. Воєнкорів неодноразово зупиняли на блокпосту між Хотінню та Кіндратівкою та не дозволяли їхати на заплановані зйомки з представниками громади та місцевими цивільними.

Водночас нам не пояснюють, на підставі чого забороняється робота журналістів у п'ятикілометровій прикордонній зоні. Щотижня ми скеровуємо запити на ОТУ “Суми” й співпрацюємо із сержанткою Мариною Цвігун. Жодної письмової відповіді від них з обґрунтуванням, чому не можна працювати в тому чи іншому населеному пункті, ми не отримували, утім зйомкам систематично перешкоджають”, – розповідає Олеся Боровик, спеціальна кореспондентка телеканалу “Ми-Україна”, головна редакторка Кордон.Медіа.

“Одного разу для роботи в селі Кіндратівка ОТУ “Суми” надало нам в. о. пресофіцера однієї з бригад Олександра Себастьянова. Цей чоловік сів до нас в авто без бронежилета, каски, аптечки. Також його телефон не працював поза межами Сум. Він запевнив нас, що їде з нами, щоб гарантувати нам безпеку. Хоча я сумніваюся, що він і собі міг дати раду в разі обстрілу чи ще якихось надзвичайних подій.

На чергову поїздку для знімання фельдшерів з Кіндратівської амбулаторії ми отримали від ОТУ “Суми” усну відмову. Письмової, підкреслюю, не було жодної за весь час. Аргументація пресофіцерки Марини Цвігун була такою: “Не можна в п'ятикілометрову зону без супроводу пресофіцера”. Ми попросили супровід, після чого мені зателефонував пресофіцер Себастьянов і повідомив, що відмовляється їхати з нами на прикордоння, бо йому там перебувати небезпечно”, – розповідає журналістка.

Олеся Боровик каже, що ситуація, яка склалася з пресофіцеркою ОТУ “Суми”, дуже її непокоїть як редакторку та воєнкора. За її словами, законних підстав щодо недопуску знімальної групи до цивільних об‘єктів на території Сумщини немає.

Зі свого боку ОТУ “Суми” вимагає від медійників запитів на кожне знімання в межах відповідальності угруповання, навіть якщо це знімання цивільних. Запевняють, що оброблення запиту на знімання мінімум три робочі дні, але в його задоволенні можуть відмовити без пояснення причин чи переносів дати можливої роботи. Ці заборони відбуваються усно або ж у листуваннях з журналістами в месенджерах. Вимагають супроводу, але часто відмовляють у ньому, чим унеможливлюють роботу медійників у зоні відповідальності ОТУ “Суми” для місцевих і загальнонаціональних медіа. Про межі жовтих і червоних зон не повідомляють, але фактично відбувається так, що зонування залежить від того, куди журналісти планують їхати, – де запит, там і червона зона. 

Про такі випадки медійники розповідають представниці ІМІ на Сумщині з проханням не озвучувати назви медіа та імен журналістів: переживають за майбутню співпрацю з угрупованням і те, що фактів перешкоджання стане ще більше.

Такі випадки перешкоджань почалися з листопада 2023 року, на той час видавалося, що відмови реально залежать від оперативної ситуації. Утім, їхня кількість із часом зростає і станом на кінець січня робота медійників фактично паралізована, хоча журналісти, у яких є акредитація ЗСУ, не мають отримувати додаткових дозволів на роботу, зокрема в письмовому вигляді, та мають право працювати в місцях прильотів одразу, щойно це трапилось. 

Аналізуючи публікації медіа, які були зроблені із зони бойових дій на Сумщині, зрозуміло, що знімання можливі там, де до медіа є коректне і законне ставлення угруповань на місцях, які організовують роботу належним чином. Немає штучних перешкоджань – немає проблем.

Взаємодія з владою: адекватність місцевого самоврядування і закритість обласної влади

У медійників області переважно не виникає проблем з комунікацією із Сумської міськрадою та владою інших громад області. Натомість ситуація з доступом до інформації та взаємодія з обласною владою також погіршується.

“Починаючи з минулого року коментарі працівників ОВА можна отримати виключно через офіційний запит. Погіршилось інформування про обстріли цивільного населення. Фактично Сумська ОВА поширює інформацію тільки про кількість вибухів, з якої зброї обстріляно територію області, та майже завжди уникає поширення інформації про руйнування будинків цивільних (окрім масштабних трагедій). Це шкодить оперативному висвітленню стану справ на кордоні Сумщини”, – ділиться спостереженнями Катерина Гладенко, заступниця шеф-редактора новин “Суспільне.Суми”.

“Взаємодія з місцевим самоврядуванням покращилася. Якщо раніше могли бути проблеми з отриманням коментаря, то за останній час такого не помічали. З обласною владою останнім часом не було проблем з особистою взаємодією, але в соцмережах хотілося б точнішої інформації. Іноді публікації здаються занадто піарними, за чим важко вловити суть повідомлення”, – говорить Олексій Туча, головний редактор онлайн-журналу ЦУКР.

“З людським спілкуванням з ОВА проблем не виникає, також відповіді на запити ми отримуємо переважно вчасно, утім турбує відсутність вчасної і повної комунікації про безпекову ситуацію. ОВА не публікує наслідків обстрілів для цивільного населення, не завжди повідомляє про руйнування, поранених та загиблих. Також незрозуміло, за яким принципом Сумська ОВА запрошує журналістів на брифінги. Виходить, у нас голова ОВА постійно проводить брифінги для одних і тих самих окремих медіа, а всі інші журналісти дізнаються про них уже із соцмереж”, – розповідає Олеся Боровик, головна редакторка та співзасновниця Кордон.Медіа.

Аналіз соцмереж Сумської ОВА показує, що в них розміщуються матеріали з робочих поїздок очільника ОВА областю і Україною, а також фото і відео із заходів (з використанням ефірних сюжетів телекомпанії СТС) у Сумах. Також на фото брифінгів є мікрофони ТРК “Відікон” і телекомпанії “АТВ”. Усі три канали приватні.

Про брифінги голови ОВА журналістів незалежних медіа та журналістів не повідомляють. Тож отримати коментар чи поставити запитання голові ОВА немає можливості, а всі зустрічі, які передбачають публічність, фактично є приватними.

Усі з вищеперелічених медіа (СТС, АТВ, “Відікон”) отримували у 2023 році фінансування від Сумської ОВА. На запит представниці ІМІ про суми фінансування медіа за статтями “інформування населення” і “висвітлення діяльності” були надані такі дані: 

У січні 2024 року жодне з медіа Сумщини не отримувало фінансування від Сумської ОВА, отже викладені сюжети й вищезгадані брифінги не були оплаченими матеріалами, запевняє Сергій Надʼярний, директор департаменту інформполітики та комунікацій Сумської ОВА.

Чому на брифінги не запрошують усіх представників медіа та не інформують про можливості престурів областю, відповідь ми так і не отримали. Нагадаємо, підсумкова пресконференція очільника Сумської ОВА Володимира Артюха, яка мала відбутися наприкінці грудня 2023-го і до якої в медійників області завчасно збирали запитання, так і не відбулася. Вже традиційно – без пояснення причин.

Альона Яцина, регіональна представниця Інституту масової інформації в Сумській області