ЛИСТ ДО РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ "ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ИЗВЕСТИЯ" ЩОДО ДОТРИМАННЯ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ СТАНДАРТІВ
Лист Інституту масової інформації до в.о. головного редактора газети «Экономические известия» та т.в.о. президента ТОВ «Медіа Інвест Груп» щодо проведення моніторингу журналістських стандартів, з пропозиціями щодо вирішення проблемних питань та додатковими матеріалами.
В.о. головного редактора газети «Экономические известия»
Горюнову Д.В.
Т.в.о. президента ТОВ «Медіа Інвест Груп»
Лобко Ю.О.
Шановні колеги!
Звертаємося до Вас з приводу моніторингу журналістських стандартів, який проводить Інститут масової інформації за підтримки міжнародної громадської організації "Інтерньюз-Україна".
У рамках моніторингу аналізуються друковані видання в кожному регіоні (м. Київ, у т.ч. загальнонаціональні), Львівський, Донецький та Кримський регіони). Газета «Экономические известия» є одним із шести загальнонаціональних видань, які входять до моніторингу.
Моніторингу підлягають інформаційно-новинні матеріали, які віднесені до категорії суспільно-важливих. Оцінка таких матеріалів проводиться на предмет дотримання наступних журналістських стандартів: а) збалансованості (висвітлення основних точок зору);
б) оперативність подачі інформації; в) достовірність інформації (наявність достатніх посилань на джерела); г) відокремлення фактів від коментарів; ґ) точність інформації; д) повнота представлення фактів (інформації).
Основними нормативними джерелами, де відображені дані стандарти є Кодекс професійної етики українського журналіста, Етичний кодекс українського журналіста, Декларація принципів поведінки журналістів (Міжнародної федерації журналістів), та міжнародні стандарти та принципи журналістської етики (детальніше див. Додаток 1).
Звертаємо Вашу увагу на те, що результати моніторингу друкованих засобів масової інформації як у цілому так і в частині якогось певного видання або матеріалу є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі є оціночним судженням експертів і не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за опубліковані матеріали
За результатами моніторингу видання «Экономические известия» має одні з найвищих показників щодо дотримання журналістських стандартів. Проте як було зазначено в результатах моніторингу, ряд статей під єдиною тематикою «судова влада», мають нижчий рівень відповідності журналістським стандартам, що також дещо знижує загальну оцінку видання.
Для прикладу, наводимо декілька зазначених статей за різні місяці на предмет дотримання журналістських стандартів. Найчастіше у зазначених матеріалах порушуються стандарти балансу думок і точок зору, достовірності (посилання на компетентні джерела), відокремлення фактів від коментарів.
«Регионалы продолжают гнуть в судах свою линию» (ЭИ, №69, травень 2011). Матеріал присвячений засіданню ВРЮ, призначенню суддів та діяльності судової системи. Вже на початку статті робиться висновок, який можна прослідкувати у всій статті в цілому: «…Это, вероятно, прямое следствие того, что узкая группа людей при власти окончательно взяла под свой контроль основополагающие процедуры в сфере правосудия и извлекает из этого разносторонние выгоды – сообразно долевому участию». Разом з тим, в матеріалі представлена лише тільки одна точка зору. При цьому в матеріалі є достатньо конкретні односторонні висновки та коментарі. Посилання на компетентні джерела відсутні. Аналогічна ситуація і в статтях за попередні місяці. Наприклад, «Судьи отомстили власти» (ЭИ, №42, березень 2011), «Филиал Партии Регионов» (ЭИ, № 21, лютий 2011), «Суды останутся придатком власти» (ЭИ, № 2, січень 2011).
Кожна журналістська тема є або конфліктною або, як мінімум, неоднозначною. Це потребує від журналіста чіткого визначення, хто є сторонами кожного конфлікту або хто є компетентним і незалежним експертом у кожній темі. Стандарт балансу думок вимагає представляти в матеріалі думку всіх сторін конфлікту. Лише тоді читачі отримують повну картину і має досить інформації для власних висновків. Це характеризує також таку якість журналіста, як «об’єктивність» у будь-якій конфліктній ситуації.
У такому консервативному інформаційному жанрі як новини, журналіст взагалі не має права коментувати матеріал. Отже, не коментуючи і не оцінюючи ніяк, він подає своїй аудиторії, по-перше, факти. По-друге, думки учасників події. По-третє, думки експертів. Кожний факт має компетентне джерело. Кожна думка має конкретного автора. Про джерела фактів і авторів думок журналіст повідомляє аудиторії. В цій ситуації автоматично факти є відокремленими від висновків та оцінок. У більш вільних жанрах – авторські чи публіцистичні статті – автор-журналіст може висловлювати власну думку, але при цьому він повинен її завжди чітко позначати («особисто я вважаю», «на думку автора цієї статті» тощо). Такі матеріали можуть бути позначені окремою «авторською» рубрикою, розділом, колонкою. Для таких матеріалів може виділятися окрема сторінка. Аудиторія повинна чітко розуміти, що певна оцінка чи висновок не є «істиною в останній інстанції», це – лише суб’єктивна думка автора матеріалу.
Достовірність інформації означає якісну перевіреність кожного факту в компетентних щодо цього факту джерелах. Про точну цифру бюджетних витрат логічно запитувати у міністра фінансів і (також для балансу думок і точок зору) – у голови бюджетного комітету парламенту. Про небезпеки ускладнень, пов’язані з черговим штамом грипу, - доцільно запитувати у лікаря-науковця і у лікаря-практика. Журналіст повинен завжди перевіряти будь-який факт у кількох компетентних джерелах. А для цього, розбираючись у черговій темі, він повинен чітко визначати компетентність тих чи інших посадовців або експертів. І остання вимога стандарту достовірності – журналіст повинен щоразу чітко повідомляти своїй аудиторії, звідки він взяв у матеріал той чи інший факт або думку.
Враховуючи Ваше звернення щодо зазначених статей, повідомляємо та пропонуємо наступне.
Моніторингу дотримання журналістських стандартів підлягають, насамперед, суспільно-важливі інформаційні та матеріали новинного характеру. Саме до таких матеріалів, в першу чергу, застосовуються журналістські стандарти (див. Додаток 1, Додаток 2).
Не є предметом моніторингу авторські статті, аналітичні матеріали, статистична та інша подібна інформація.
Враховуючи характер зазначених матеріалів (під тематикою «судова влада»), а також те, що їх авторство належать одному журналісту, пропонуємо Вам виділити їх таким чином, щоб читач міг ідентифікувати їх як авторський матеріал. Наприклад, рубрикою «авторська колонка», «думка автора» чи будь-яким іншим зручним для Вас способом.
Таким чином, зазначені матеріали не будуть предметом моніторингу журналістських стандартів, не впливатимуть на загальний показник видання.
Також, принагідно повідомляємо, що Інститут масової інформації, як громадська організація, здійснює свою діяльність з 1995 року. Метою діяльності ІМІ є: захист свободи слова в Україні, сприяння розвитку незалежної української журналістики та інтеграції у європейський інформаційний простір, підвищення професійного рівня українських ЗМІ та журналістів, надання правової допомоги ЗМІ та журналістам щодо захисту їхніх професійних прав.
З повагою,
Виконавчий директор В. Сюмар
ЖУРНАЛІСТСЬКІ СТАНДАРТИ: НОРМАТИВНА ДОВІДКА
Основними журналістськими стандартами, якими керується журналіст у своїй професійній діяльності є: баланс думок і точок зору, оперативність, достовірність (посилання на джерела), відокремлення фактів від коментарів, точність, повнота представлення фактів та інформації по проблемі.
Головними нормативними джерелами, де відображені дані стандарти є Кодекс професійної етики українського журналіста, Етичний кодекс українського журналіста, Декларація принципів поведінки журналістів (Міжнародної федерації журналістів), та міжнародні стандарти та принципи журналістської етики.
Основні вимоги щодо дотримання журналістських стандартів ставляться, в першу чергу, до інформаційно-новинних матеріалів. Саме в «новинній» журналістиці дотримання цих стандартів є найбільш важливим.
1. Баланс думок і точок зору
Відповідно до п. 10 Етичного кодексу українського журналіста, точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.
2. Оперативність
Пункт 1 Кодексу професійної етики українського журналіста визначає, що головний обов'язок журналіста – сприяти забезпеченню права громадян на одержання оперативної інформації.
3. Достовірність (посилання на джерела)
Пункт 6 Етичного кодексу українського журналіста визначає, найпершим обов’язком журналіста є повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події. Будь-яка тема потребує максимально повного набору фактів і думок. Тому завдання журналіста все це знайти в компетентних джерелах.
Міжнародна декларація принципів поведінки журналістів закріплює, що журналіст зобов'язаний подавати інформацію, посилаючись на факти, походження яких він / вона знає.
4. Відокремлення фактів від коментарів
Пункт 9 Етичний кодекс українського журналіста встановлює, що факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного.
5. Точність подачі інформації
Пункт 1 Кодексу професійної етики українського журналіста встановлює, що журналіст поширює і коментує лише ту інформацію, у правдивості якої переконаний. Він уникає неповноти або неточностей чи викривлень інформації, які могли б завдати моральної шкоди честі та гідності людини, неприпустимі з його боку недостовірні повідомлення.
Міжнародна декларація принципів поведінки журналістів закріплює, що повага до істини та права громадськості на правду - перший обов'язок журналіста.
6. Повнота представлення фактів та інформації по проблемі
Згідно з п 6 Етичного кодексу українського журналіста, найпершим обов’язком журналіста є повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події. Будь-яка тема потребує максимально повного набору фактів і думок. Тому завдання журналіста все це знайти в компетентних джерелах.
ЖУРНАЛІСТСЬКІ СТАНДАРТИ: ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА
Стандарти новинної журналістики є універсальними ознаками будь-якого якісного журналістського матеріалу. Їх недотримання або порушення в інформаційній журналістиці призводить до того, що отримуємо або неякісний матеріал («виробничий брак») або принципово інший продукт («джинса» - пропаганда, піар). Вже понад столітній досвід світової журналістики, а також міжнародні та українські нормативні джерела, дають підстави говорити про такі журналістські стандарти.
1. Баланс думок і точок зору
Життя складається з великих і малих конфліктів. Кожна журналістська тема є або конфліктною або, як мінімум, неоднозначною. Це потребує від нас чіткого визначення, хто є сторонами кожного конфлікту або хто є компетентним і незалежним експертом у кожній темі, яку робимо. Стандарт балансу думок вимагає від нас представляти в нашому матеріалі думку всіх, без винятку, сторін конфлікту. Лише тоді аудиторія отримує повну картину і має досить інформації для власних висновків.
Коли ми говоримо про основний повсякденний інформаційний жанр – репортаж – досить буде озвучувати позиції сторін конфлікту. Коли «копаємо глибше» – проводимо журналістське розслідування – обов’язковою стає аргументація цих позицій. І незалежна експертна оцінка. Маємо на увазі, що експерт – це людина, яка є цілком компетентною в темі, але не є стороною конфлікту (учасником подій).
2. Оперативність подачі інформації
Стандарт оперативності вимагає від журналістів-інформаційників подавати будь-яку інформацію не відкладаючи її «на потім». У найближчому випуску новин / номері газети. При цьому подавати інформацію слід максимально повно і в найбільш якісному (з досяжних) вигляді. Цей стандарт за визначенням «конфліктує» з деякими попередніми. Адже на пошук і перевірку всіх, необхідних для вичерпності подачі, фактів, і на пошук всіх, необхідних для балансу, думок може знадобитися набагато більше часу, ніж є у нас до ефіру або до здачі номера в друк. Цей «конфлікт» вирішується в надзвичайно простий спосіб. Оперативно подаючи інформацію, до якої ви ще не встигли знайти і перевірити всі факти чи дібрати всі необхідні думки, слід просто позначати те, чого на цей момент бракує. І повідомляти аудиторії про ваші подальші зусилля, спрямовані на пошук цих фактів та думок.
3. Достовірність (посилання на джерела)
Достовірність інформації означає якісну перевіреність кожного факту в компетентних щодо цього факту джерелах. Про точну цифру бюджетних витрат логічно запитувати у міністра фінансів і (для балансу) – у голови бюджетного комітету парламенту. Про небезпеки ускладнень, пов’язані з черговим штамом грипу, - доцільно запитувати у лікаря-науковця і у лікаря-практика.
Журналіст повинен завжди перевіряти будь-який факт у кількох компетентних джерелах. А для цього, розбираючись у черговій темі, він повинен чітко визначати компетентність тих чи інших посадовців або експертів.
І остання вимога стандарту достовірності – журналіст повинен щоразу чітко повідомляти своїй аудиторії, звідки він взяв у матеріал той чи інший факт або думку.
4. Відокремлення фактів від коментарів та оцінок
У такому «чистому» і консервативному інформаційному жанрі як новини, журналіст взагалі не має права коментувати матеріал. Отже, не коментуючи і не оцінюючи ніяк, він подає своїй аудиторії, по-перше, факти. По-друге, думки учасників події. По-третє, думки експертів. Кожний факт має компетентне джерело. Кожна думка має конкретного автора. Про джерела фактів і авторів думок журналіст повідомляє аудиторії. В цій ситуації автоматично факти є відокремленими від висновків та оцінок.
У більш вільних жанрах – авторські програми чи публіцистичні статті – автор-журналіст може висловлювати власну думку, але при цьому він повинен її завжди чітко позначати («особисто я вважаю», «на думку автора цієї статті» тощо). Такі матеріали можуть бути позначені окремим розділом або рубрикою («авторська колонка», «думка автора», «редакторська колонка» чи іншим чином). Для таких матеріалів може виділятися окрема сторінка. Аудиторія повинна чітко розуміти, що певна оцінка чи висновок не є «істиною в останній інстанції», це – лише суб’єктивна думка автора матеріалу.
5. Точність подачі інформації
Це наріжний стандарт інформаційної журналістики. Тому що нікому непотрібні неточні (= брехливі!) новини. Під цим стандартом мається на увазі те, що будь-який повідомлений факт відповідає реальному факту, а будь-яка думка цитується точно і без відриву від контексту.
Точність цитат досягається їх ретельним дослівним відтворенням в друкованому тексті і прямою записаною мовою – на телебаченні, радіо і в Інтернеті.
Точність фактів досягається їх ретельною перевіркою в компетентних джерелах. І тут вступає в силу другий стандарт – достовірності.
6. Повнота представлення фактів та інформації по проблемі
Будь-яка тема потребує максимально повного набору фактів і думок. Тому завдання журналіста все це знайти в компетентних джерелах.
Якщо ми кажемо про репортаж, - він повинен давати повноцінну відповідь на класичні запитання що сталося? де сталося? коли сталося? і як сталося? Якщо «копаємо глибше» - робимо журналістське розслідування – це вже пошук всіх можливих відповідей на запитання чому це сталося? або якими будуть наслідки цього?
Help us be even more cool!
