Штраф за жарт та інші аспекти боротьби черкаської поліції з фейками під час карантину

Упродовж карантину на Черкащині було зафіксоване лише одне перешкоджання свободі слова і загалом вимушені обмеження минули в медіаспільноті більш-менш спокійно. Проте в поліції, однак, вистачало роботи на медіаполі. Правоохоронці боролись із фейками. А один житель області навіть змушений був заплатити штраф за поширення неправдивих чуток.

ЗАГАЛЬНА СИТУАЦІЯ

Понад три місяці тривають карантинні обмеження, пов’язані з пандемією коронавірусу. Свої обмеження та незручності це наклало і на роботу журналістів Черкащини, які тепер поступово виходять із карантину. Більшість уже повернулася працювати в офіси. Спростився доступ на об’єкти, події, заходи, подекуди вимог противірусної безпеки дотримуються лише формально. Збільшилась і кількість “некоронавірусних” інформприводів.

На жаль, 2 червня одне з онлайн-видань – “Громадське телебачення: Черкаси” – зупинило свою діяльність у зв’язку з проблемами в пошуках фінансування, що, зі свого боку, за словами головного редактора Олексія Хуторного, пов’язано також із карантином.

Та загалом за понад три місяці вимушених заходів безпеки, обмежень та ізоляції тривожних інцидентів щодо порушень свободи слова на Черкащині не зафіксовано. За винятком випадку, коли на засіданні виконавчого комітету міський голова Черкас погрожував журналістам телеканалу ВІККА “повивертати руки”, на свій манер проінтерпретувавши їхню професійну жестикуляцію.

Поліція звернула увагу на інцидент, однак журналістка Юлія Донець у коментарі ІМІ, сказала, що заяви до правоохоронних органів з цього приводу не писала, а під час бесіди з поліціянтами запевнила, що претензій не має. “Щоб не робити із цього шоу”, – пояснила вона.

До слова, міський голова Черкас не раз відзначався в суперечках із журналістами, називаючи у відеозверненнях та дописах на фейсбуці “пустопорожньою писаниною” їхнє інформування щодо перебігу пандемії в області.

БОРОТЬБА З ФЕЙКАМИ

Період карантину відзначається також поширенням фейків. І поліція розгорнула безпрецедентну досі боротьбу  з ним. Уже в перший тиждень після оголошення обмежень на сайті Головного управління поліції Черкаської області з’явилися звернення від кіберполіції із закликом довіряти лише офіційним джерелам, повідомляти про всі випадки поширення неправдивої інформації, нагадуванням про відповідальність за такі дії та повідомленням про те, що до кіберполіції вже надійшло два десятки звернень стосовно поширення фейків щодо карантину та пандемії коронавірусу.

Менш ніж через тиждень після цих заяв з’явилася публікація, у якій поліція вже звітувала про те, що виявлено близько 170 фактів розміщення на інформаційних ресурсах неправдивої чи провокаційної інформації щодо пандемії коронавірусу. Кіберполіція ідентифікує осіб, які поширюють фейки, проводить профілактичні бесіди та надає роз’яснення. За результатами дій кіберполіції з початку карантину 45 осіб видалили майже 80 неправдивих повідомлень.

А вже 8 квітня з’явилося повідомлення про те, що безпосередньо черкаською поліцією було складено чотири адміністративних протоколи за поширення недостовірної інформації щодо карантину. В Городищенському районі місцевий житель у мережі Інтернет виклав допис про обмеження руху на території у зв’язку з карантином. У Шполянському районі місцева жителька поширювала інформацію про перебування на території району хворих на коронавірус громадян з інших міст. У Золотоніському районі двоє місцевих жителів поширювали невідповідну інформацію про кількість випадків захворювання на COVID-19.

ГВИНТОКРИЛИ З ДЕЗІНФЕКЦІЄЮ, ПЕРЕКРИТІ ДОРОГИ ТА ІНШІ ФЕЙКИ В СУДАХ

Поліція за час підготовки матеріалу не відповіла на наше звернення від 4 червня про перебіг згаданих справ і наявність або відсутність аналогічних. Однак усе ж вдалося самотужки розшукати рішення судів щодо цих справ на сайті реєстру судових рішень.

Отже, у Шполянському районі поліція зреагувала на коментар користувачки фейсбука в спільноті “Підслухано в Шпола”: “Кажуть, що цілий бус приїхав з іскрянськими людьми з Польщі. Одного чоловіка в тяжкому стані доправили до Черкаської лікарні, інші на самоізоляції. Начебто їх з буса біля танка забрала швидка…” 

“Тобто поширила неправдивий допис, що може викликати паніку серед населення та мати наслідком порушення громадського порядку. Відтак дії особи кваліфіковано як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 КупАП”, – ідеться в справі.

Особа на суд з’явилася. Провину не визнала. 8 травня суд з огляду, зокрема, на порушення під час складання протоколу та відсутність належних доказів і обґрунтувань провини постановив закрити провадження в справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

17 квітня в Городищенський райсуд розглянув справу про те, що “1 квітня 2020 року близько 18-ї години 10 хвилин у мережі “Фейсбук” чоловік поширив неправдивий пост, а саме: “Це сталося! Всі в’їзди і виїзди м. Городище перекриті”.

Обвинувачений пояснив у суді, що зробив це заради жарту 1 квітня. Зміст допису він вигадав. Проте суд жарту не оцінив і оштрафував жартівника на 170 гривень. Окрім того, йому доведеться сплатити ще й судовий збір у розмірі 420 грн.

24 квітня Золотоніський міськрайонний суд повернув адмінпротокол, складений через імовірне поширення неправдивих чуток, назад у поліцію для належного оформлення. Під час пошуку судових рішень щодо тих справ про поширення неправдивих чуток, про які звітувала поліція, було знайдено ще щонайменше декілька, рішення щодо яких були оголошені в період карантину.

До прикладу, наприкінці травня ще одне провадження через “поширення неправдивих чуток” у Городищенському районі суд постановив закрити через помилки під час оформлення протоколу, брак доказів, а отже, і відсутність складу злочину. Згідно з протоколом, який склали поліцейські, обвинувачений “08.04.2020 близько 9-ї год. 53 хв. у мережі “Фейсбук” поширив неправдивий пост, а саме, що ОСОБА_2 має три апарати ШВЛ і захисні костюми для лікарів у великій кількості… чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173-1 КУпАП”.

14 травня справу про поширення неправдивих чуток розглядав Драбівський районний суд. Згідно з протоколом, 08.04.2020 близько 12-ї години 00 хвилин особа, маючи акаунт у мережі Інтернет Facebook.com, розмістила на сторінці “Драбівські новини” пост, у якому викладено неправдиву інформацію стосовно закінчення карантинних обмежень на території України, чим вчинила адміністративне правопорушення.

“Обвинувачений вину не визнав та пояснив, що дійсно розмістив на сторінці Facebook пост із відповідними відомостями, вважаючи, що поширює позитивну новину, яка не здатна викликати паніку в людей. Інформацію про поступовий вихід держави з карантину він узяв з інформаційного сайту 24 каналу з посиланням на першоджерело, яке вважав надійним”, – ідеться в постанові. Провадження закрили за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Так само закрили провадження за відсутністю складу злочину і на засіданні Придніпровського районного суду Черкас 8 травня. За протоколом, 30 березня опівночі під час користування інтернет-мережою “Фейсбук” громадянин поширив неправдиві повідомлення.

Провину чоловік не визнав та пояснив, що в його діях відсутній склад  правопорушення, оскільки, на його думку, він не поширював чуток, а лише виклав новини, які широко висвітлювалися в різних інтернет-мережах, і тому його дії не могли мати наслідок у вигляді паніки серед населення або порушення громадського порядку.

У цьому ж суді за відсутністю ознак правопорушення закрили й іншу подібну справу, що її розглядали 9 червня. Обвинувачений у суді, зокрема, вказував на те, що у фейсбуці може зареєструватися будь-яка особа та під будь-яким іменем. Крім цього, доступ до соціальної мережі “Фейсбук” не захищено електронним цифровим підписом або іншими надійними засобами ідентифікації особи. Тож розмістити інформацію, вказану в протоколі, могла будь-яка особа. У своїх поясненнях обвинувачений зазначив, що допис, про який ідеться в протоколі, він не розміщував, пост йому не знайомий і, як той з’явився на його сторінці, йому не відомо. Будь-яких достовірних доказів того, що спірний допис розмістив саме він, у матеріалах справи немає. Отже, твердження про вчинення ним адміністративного правопорушення є безпідставним, оскільки відсутні будь-які належні та припустимі докази, які б свідчили про поширення спірної інформації саме ним.

Також і Смілянський міськрайонний суд закривав провадження про поширення неправдивих чуток за відсутністю складу злочину. Йдеться принаймні про дві такі справи.

На розгляді 14 травня була справа, де, згідно з протоколом, 3 квітня в приміщенні магазину “Дачник” у м. Сміла Черкаської області особа поширювала неправдиві чутки щодо іншої особи.

На судовому засіданні обвинувачена в правопорушенні провини не визнала та пояснила, що вона дійсно повторила в приміщенні крамниці “Дачник” почуті від знайомої чутки про те, що господарі магазинів “Пасаж” та “Росток” захворіли на коронавірус. Однак жодних прізвищ вона не називала та не вказувала клієнтам магазину на те, що не слід іти до згаданих крамниць через хворобу власників. Вважає, що заявник навмисно сфабрикував справу та змонтував відеозапис, оскільки вони є конкурентами та мають неприязні стосунки.

На розгляді 21 травня була справа про розміщення громадянином у соціальній мережі “Фейсбук” на сторінці групи “Підслухано в Смілі” пост із таким текстом: “Полиция скрутила шею парню за нарушение карантина. Понимаю, скоро головы крутить будут полиции…” 

Адвокат особи, що притягувалася до адміністративної відповідальності, надіслала до суду письмові пояснення, де зазначила, що підзахисний переглянув відео, яким він вирішив поділитися. Створив та першочергово розмістив у мережі Інтернет зазначене відео не безпосередньо цей громадянин. Також він не робив жодних дописів під цим відео, оскільки воно вже було підписане, і не мав наміру спричинити паніку серед населення чи порушувати громадський порядок. Також на сьогодні з дня оприлюднення чи поширення цього посту жодних негативних наслідків співробітники поліції не виявили та не зафіксували.

Як бачимо, судова практика та й безпосередня робота поліції викликають чимало питань. Доцільно в цьому контексті додати також приклад із Львівської області, де Бродівський районний суд закрив провадження в справі про адміністративне правопорушення, яке відкрили у зв’язку з поширенням користувачем фейсбука фактично вірусного допису про вертольоти, які робризкуватимуть дезінфектор уночі, із закликом закрити вікна та дері у зв’язку з цим і не виходити вночі на вулицю. Натомість рішенням Дрогобицького міськрайонного суду за поширення такого ж повідомлення особу оштрафували на 170 грн (+ 420 грн судового збору).

Тож відзначити напевне можна хіба те, що правоохоронні органи почали активніше працювати в цьому напрямі, і сподіватись, що практика налагодиться.

Варто згадати ще один фейк, на який поліція хоч і не звернула аж такої уваги, щоб скласти протокол, однак який мав резонанс у ЗМІ та соціальних медіа. Очільник муніципальної інспекції м. Черкаси поширив відеоролик, у якому з деякою помітною ймовірною маніпуляцією, говорив про те, що на вулиці Черкас вигнали військову техніку у зв’язку із запалонованою акцією на підтримку черкаського міського голови, якого викликали на допит через рішення міськвиконкому послабити карантин. Цей фейк невдовзі спростувала Черкаська ОДА.

Поліція не публікувала свіжої статистики щодо виявлення фейків. У  дослідженні журналістів сайту “Чеверта влада” йдеться про те, що з 12 березня до 18 травня українські суди розглянули й ухвалили рішення щодо 89 протоколів за поширення фейків про коронавірус. Оштрафували 30 громадян.

ІМІ вкотре закликає перевіряти інформацію, ділиться результатами конкурсу виявлення коронафейків та нагадує, як визначити та зловити фейк.

Матеріал підготовлено за підтримки правозахисної організації Freedom House в Україні