Барометр свободи слова за березень 2023 року

Ілюстрація ІМІ

У березні експерти ІМІ зафіксували 20 злочинів проти свободи слова в Україні. З них шість скоїла Росія проти медіа і журналістів. Це вперше за рік війни, коли кількість скоєних росіянами злочинів проти медіа менша за кількість злочинів, за які відповідальною є українська сторона.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Серед злочинів проти медіа, які вчинила Росія: обстріли журналістів та редакцій медіа, кіберзлочини.

Водночас ІМІ зафіксував 14 порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки погроз, перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації та кіберзлочини.

У березні на фронті на Бахмутському напрямку загинули двоє медійників, що пішли захищати Україну, – оператор Суспільного Олексій Ольховик та журналіст інформагентства “Вчасно” Олександр Цахнів. 

Олексій Ольховик загинув 13 березня внаслідок російського обстрілу з реактивного протитанкового гранатомета. З початком повномасштабного вторгнення він долучився до 241 бригади тероборони міста Києва, але згодом його відправили на фронт на Донеччину. У вересні 2022 року Олексій дістав мінно-вибухове поранення і близько місяця лікувався. Після одужання він знову повернувся на фронт – до міста Бахмут. 

Олександр Цахнів загинув під час обстрілу ворога, боронячи позиції на Бахмутському напрямку. На фронт Олександр пішов на початку повномасштабного вторгнення. Загинув. У “Вчасно” писав про корупцію в містах Донеччини, проводив антикорупційні розслідування.

Загалом в Україні загинуло 50 медійників унаслідок російської збройної агресії. З них вісім – під час виконання журналістської діяльності, 42 загинули як учасники бойових дій або стали жертвами російських обстрілів не під час виконання журналістських обов'язків.

Під обстріл російських військ потрапили дві знімальні групи –  ВВС та Донбас.Реалії. Так, журналісти ВВС потрапили під обстріл під час знімання репортажу про українських волонтерів на Херсонщині. Журналісти приїхали до селища Милове разом з волонтерами. Обстріл стався, коли волонтери роздавали гуманітарну допомогу мешканцям деокупованого селища. Під час обстрілів ніхто не загинув.

Журналісти Донбас.Реалії потрапили під обстріл під Бахмутом. Як розповів кореспондент Єгор Логінов, вони за кілька кілометрів від передової знімали роботу українських військових, у цей час війська Росії розпочали обстріл позицій з мінометів та “градів”. “Накрили наші позиції, але ми встигли забігти в бліндаж. Просиділи обстріл і поїхали”, – сказав журналіст. Ніхто не постраждав.

Дві українські редакції зазнали руйнування під час російського обстрілу. Так, у Нікополі (Дніпропетровщина) пошкоджено будівлю та обладнання радіостанції “Ностальжи”. Через артобстріл вибило всі вікна, зруйновано третину шиферного даху, пошкоджено радіообладнання. Мовлення було припинене, повідомив ІМІ директор радіостанції Валерій Терещенко.

У міста Берислав (Херсонщина російські військові влучили в будівлю газети “Маяк”. Як розповів редактор газети Дмитро Тертичний, снаряд зруйнував дах будівлі. За його словами, за відсутності негайного втручання незабаром будівля буде непридатна для експлуатації. 

Крім того, ІМІ зафіксував два випадки кіберзлочинів у березні:

• Російські хакери намагалися захопити ефір радіо FM “Галичина”. Напередодні в російських телеграм-каналах поширювали заклики до хакерського нападу на радіостанцію. Фахівці радіостанції вчасно відреагували на дії ворога, загрозу вдалося ліквідувати. Єдине, що вдалося зробити хакерам, – це тимчасово зупинити роботу сайту радіостанції.
• Редакція РБК-Україна звернулася до кіберполіції через підробку їхнього сайту та фейковий матеріал із критикою Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.

Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах 

Серед 14 випадків порушень свободи слова, за які відповідальна українська сторона: погрози, перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації та кіберзлочини.

Так, лише за один день, 30 березня, ІМІ зафіксував чотири випадки перешкоджання. Три з них сталися в Києво-Печерській лаврі. Журналісти зазнали нападу з боку представників УПЦ МП під час спроби поставити запитання щодо недопуску роботи комісії Міністерства культури та інформаційної політики з передання будівель лаври державі.

Так, митрополит УПЦ МП Павло Лебідь намагався вибити мікрофон у журналістки “Еспресо” Валерії Пашко під час спілкування з журналістами в Києво-Печерській лаврі. Лебідь штовхнув кореспондентку та намагався вибити в неї мікрофон. “Я вас не запрошував! Я не хочу спілкуватися. Це не державна установа, і я не державна людина. Я ще раз вам кажу, пройдіть звідси”, – сказав він.

Інший священник УПЦ МП штовхнув кореспондентку Суспільного Дар'ю Нематіан Золбін, коли вона намагалася поставити запитання митрополиту Павлу, та зірвав кріплення на камері оператора Віктора Мозгового. 

Фотокореспонденту інтернет-видання “Телеграф” Яну Доброносову під час штовханини за участю митрополита Павла людина в рясі навмисно тягнула та пошкодила зарядний дріт.

У Чернігові знімальній групі місцевого телеканалу “Дитинець” 30 березня бізнесмен та екскандидат у депутати Сергій Берестовий зламав камеру журналістам каналу “Дитинець” під час знімання в кафе в центрі міста. Журналісти намагалися взяти коментар у депутата міської ради Юрія Тарасовця щодо його відсутності на засіданні сесії. Разом з Тарасовцем у кафе був Сергій Берестовий, який напав на журналістів.

За фактом нападів у Києві та Чернігові поліція відкрила кримінальні провадження щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів.

Днями раніше віряни УПЦ МП перешкоджали роботи знімальних груп Прямого та 5 каналів. Журналістів провокували, штовхали, намагалися вибити техніку, били по ногах.

Обмежували доступ до публічної інформації, зокрема, представники місцевої влади. Так, Волинська обласна державна адміністрація не надала інформації Центру журналістських розслідувань “Сила правди” про кількість осіб, яким видали дозволи для виїзду за кордон. У Миколаєві 16 березня відбулося засідання обласної ради, на якому ухвалили рішення щодо керівництва ради. Представників медіа на засідання, яке вперше з початку повномасштабної війни пройшло в офлайн-режимі, не запросили, трансляції також не було. У пресслужбі це пояснили неможливістю гарантувати безпеку представникам ЗМІ в разі повітряної тривоги.

Серед погроз, зокрема, випадок у Полтаві, де журналістка “Полтавської хвилі” Анастасія Мацько заявила, що під час сесії міської ради їй погрожували фізичною розправою двоє посадовців, використовуючи нецензурну лайку.

Кібертиску зазнала журналістка-розслідувачка із Закарпаття Олена Мудра, яка заявила про збір її персональних даних і тиск через професійну діяльність. Обидві журналістки звернулися з відповідними заявами до поліції.

Злочини Росії

Обстріл журналістів – 2

1. Знімальна група ВВС потрапила на Херсонщині під російський обстріл 

17.03.2023 Знімальна група ВВС - репортерка Вікторія Жуган, оператор Кевін МакҐреґор та продюсерка Клер Пресс - потрапили у селище Милове Херсонській області під російський артилерійський обстріл під час знімання репортажу про українських волонтерів, повідомляє Daily Mail.

Журналісти приїхали до селища в машині з волонтерами. Обстріл стався, коли волонтери роздавали гуманітарну допомогу мешканцям деокупованого селища. 

Як видно на відео, під час обстрілу журналісти спочатку ховалися біля стіни, а потім рушили до машини. Пролунало кілька вибухів.

На відео волонтер Костянтин Титаренко, який теж зняв обстріл, пояснив: “Ми їдемо геть. Щойно стався артилерійський обстріл. Такий потужний. Ніколи такого не чув”.

Як пише видання, це була перша партія гуманітарної допомоги, що дісталася села Милове за останні три тижні, тож люди відчайдушно кинулися отримувати необхідні продукти. Українська влада заявила, що під час обстрілів ніхто не загинув.

Як повідомляв ІМІ, у червні 2022 року знімальна група ВВС потрапила під російський обстріл на Донбасі.

2. Журналісти Донбас.Реалії потрапили під Бахмутом під російський обстріл

22.03.2023 Кореспонденти Донбасу.Реалії потрапили 22 березня під російський обстріл під Бахмутом. Про це повідомляється у телеграм-каналі проєкту.

Як розповів кореспондент Єгор Логінов, вони за кілька кілометрів від передової знімали роботу українських військових, у цей час війська Росії розпочали обстріл позицій з мінометів та “Градів”. 

“Накрили наші позиції, але ми встигли забігти у бліндаж. Просиділи обстріл і поїхали”, - сказав журналіст.

За словами Логінова, постраждала лише машина. Один із осколків зайшов у двері авто, пройшов через сидіння водія, і застряг у журналі “Сухопутні війська ЗСУ” на сторінці із Валерієм Залужним. “Можемо сказати, що наш головнокомандувач зупиняє навіть уламки”, – додав Єгор та показав уламок, який застряг у виданні.

“Головне всі живі”, - зазначив журналіст.

Як повідомляв ІМІ, журналісти Радіо Свобода неодноразово потрапляли на Донбасі під обстріл. Так, 28 травня 2022 року кореспондент Радіо Свобода Мар’ян Кушнір разом з фотокором Сергієм Нужненком потрапили під обстріл російських військ біля Бахмута. Журналісти знімали сюжет про контратаку українських військових, і позиції ЗСУ обстрілювала російська артилерія. 11 березня 2022 року Мар’ян Кушнір отримав контузію внаслідок удару російських військ на Київщині.

Пошкодження майна і напади на приміщення редакцій – 2

1. У Нікополі внаслідок обстрілу росіянами пошкоджено будівлю та обладнання радіо “Ностальжи”

09.03.2023 У Нікополі (Дніпропетровська область) внаслідок артилерійського російського обстрілу зранку 9 березня постраждало приміщення місцевої радіостанції “Ностальжи”.

Про це представниці ІМІ у Дніпропетровській області повідомив директор радіостанції Валерій Терещенко.

За його словами, через артобстріл вибило всі вікна, зруйновано третину шиферного даху.

“На сьогодні працювати у тих умовах, що є на радіостанції, неможливо. Вікон немає, частково дуже пошкоджено радіообладнання, пошкоджено кабель, який іде від передатчика до антени. Тому поки ми не можемо повноцінно запустити роботу радіостанції”, - розповів Валерій Терещенко. 

Зараз мовлення радіостанції призупинили. Радіо мовить на Нікополь та Нікопольский район, а також на частину Запорізької області, зокрема Енергодар. Також, за словами директора, поліція та рятувальники зробили обстеження та відповідні акти. 

Водночас Валерій Терещенко не може сказати, чи цілеспрямована російські військові цілились в будівлю радіостанції.

“Я таких даних не маю, цілили спеціально у радіостанцію чи ні. Але, біля нас немає жодних об'єктів, які могли б атакувати, наприклад, склади військові тощо. Може не долетіло кудись просто. Якщо системно мовити і подавати інформація про роботу служб, інформація про процеси, що відбуваються у місті, може, комусь з того боку і не подобається. Пряма видимість від нас шість кілометрів до тої точки звідки стріляли, тим паче, ми розташовані на горі”, - розповів він.

Нагадаємо, обстріли Нікополя та Нікопольсокого району відбуваються чи не щодня. Зранку 9 березня очільник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак у своєму Telegram повідомив, що росіяни за ніч по Нікопольщині – Червоногригорівській громаді та місту Нікополь випустили майже 40 снарядів.

2. Російські війська влучили в будівлю газети “Маяк” в Бериславі

23.03.2023 Російські військові обстріляли 23 березня місто Берислав на Херсонщині. У результаті пошкоджено адмінбудівлю, житловий будинок, музей та редакцію газети “Маяк”, повідомляє Мост.

Як розповів виданню редактор газети Дмитро Тертичний, снаряд зруйнував дах будівлі. За його словами, за відсутності негайного втручання незабаром будівля буде непридатною для експлуатації.

З початком війни газета зупинила свою роботу і допоки невідомо, коли відновить діяльність.

“Під час окупації було неможливо працювати. Я виїхав з родиною через те, що вкрай важко було знаходитись у місті. Знаю, що мене шукали російські військові, хотіли залучити до роботи на них. Мого сина забрали на підвал, там його побили”, – розповів він.

“Маяк” – український місцевий щотижневик, який почав виходити з 1932 року. 

Газета висвітлює різнобічні питання, акцентуючи на подіях Бериславського району.  Наприкінці 2010-х – на початку 2020-х газета нагороджена різними нагородами. 

Кібератаки – 2

1. Російські хакери намагалися захопити ефір радіо FM "Галичина"

02.03.2023 Російські хакери намагалися вчинити кібератаку на ефір радіостанції FM “Галичина”. Служба безпеки України завчасно повідомила редакцію про кібернапад. Про це медіа повідомило 2 березня на своїй фейсбук-сторінці.

Напередодні, 1 березня, у російських телеграм-каналах поширювали заклики до хакерського нападу на радіостанцію. 

Технічний директор FM “Галичина” Володимир Кушнірук розповів, що фахівці вчасно відреагували на дії ворога, загрозу вдалося ліквідувати. 

“Очевидно, що вони вирішили зламати наші засоби передачі даних або навіть мовити від нашого імені в ефірі. Технічний відділ радіостанції вжив додаткових заходів безпеки для унеможливлення такої ситуації”, – розповів Кушнірук.

На радіостанції вважають, що хакери надалі спробують захопити мовлення та запевняють, що робитимуть усе можливе, щоб цього не сталося.

“Від початку свого існування радіостанція принципово не ротувала жодної російської пісні, а з вуст дикторів та ведучих не звучали проросійські наративи. […] Ми продовжимо правдиво висвітлювати події російсько-української війни і називати росіян ворогами, навіть якщо для них при цьому ми будемо кісткою в горлі. Думаємо, що ця кібератака – це тільки початок, окупанти не зупиняться у своїх спробах нашкодити ефіру FM “Галичина”. Ми підвищили пильність та будемо стежити за тим, щоб вчасно відбивати кібератаки ворогів. Сайт радіостанції відновить свою роботу вже найближчим часом”, – зазначила програмна директорка Юла Бєльська.

В ефірі “Еспресо” Юла Бєльська повідомила, що єдине, що вдалося зробити хакерам, це тимчасово зупинити роботу сайту радіостанції. Але нині сайт уже працює.

Радіо FM Галичина – найбільша регіональна радіомережа, яка охоплює 14 частот у межах України: Львів 89,7 FM, Тернопіль 102,3 FM, Луцьк 89,8 FM, Рівне 89,5 FM, Борислав 102,9 FM, Броди 107,5 FM, Новий Розділ 107,6 FM, Радехів 103,6 FM, Славське 102,6 FM, Старий Самбір 102,7 FM, Стрий 107,9 FM, Турка 105,9 FM, Червоноград 103,0 FM, Шацьк 106,7 FM.

2. РБК-Україна звернувся до кіберполіції через підробку сайту та фейкову статтю з критикою Залужного

15.03.2023 Редакція РБК-Україна звернулася до кіберполіції через підробку їхнього сайту та фейковий матеріал із критикою Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Про це ІМІ повідомив журналіст РБК-Україна Дмитро Браславський. 

Статтю з критикою Залужного кіберзлочинці підписали авторством Дмитра Браславського, про що він повідомив на своїй фейсбук-сторінці.

Журналіст заявив, що ні редакція, ні він не мають жодного стосунку ні до сайту, ні до статті. Браславський вважає, що в такий спосіб росіяни ведуть війну в інформаційному просторі.

“Створили фейк-сторінку РБК-Україна, склєпали убогий текст про Залужного і підписались мною. Це, звичайно, розраховано на людей, які не будуть достатньо уважними і вважатимуть, що у тексті написана свята правда. Але нє, це довбаний фейк, до якого ні я, ні РБК-Україна відношення не мають”, – написав журналіст.

У коментарі ІМІ Дмитро повідомив, що вже звернувся до кіберполіції щодо цього інциденту. Він пояснив, що домен “РБК-Україна” – rbc.ua, а фейкового ресурсу – rbk.media. 

“Це копія сайту. Як пояснили в редакції, таке відбувається вже не вперше. Особисто я передав посилання на цю пропаганду до редакції, далі це вже було передано до кіберполіції. Там за доменом видно різницю між офіційним сайтом РБК-Україна і ось цим фейком. Я так розумію, російські пропагандисти (а може, навіть і фабрика Пригожина) робить подібні речі постійно”, – зазначив журналіст.

к повідомляв ІМІ, у червні 2022 року видання РБК-Україна повідомляло, що зловмисники від імені редакції через соціальні мережі рекламували соцопитування, до якого редакція не має жодного стосунку. Тоді видання звернулося до Національної поліції, Служби безпеки України і Міністерства цифрової трансформації щодо цього питання. 

Крим – 1 

1. В окупованому Криму після обшуку силовики вивезли до "управління ФСБ" цивільного журналіста Ролана Османова

15.03.2023 У селі Урожайному Сімферопольського району окупованого Криму в будинку активіста, блогера та цивільного журналіста Ролана Османова російські силовики провели обшук, а його відвезли до "управління ФСБ в Сімферополі".

Про це повідомила громадська ініціатива "Кримська солідарність".

За інформацією ініціативи, обшук проводили співробітники ФСБ у зв'язку з повідомленням про пошкодження залізниці в Бахчисарайському районі 23 лютого 2023 року.

Дружина журналіста Земіне розповіла, що Співробітники ФСБ РФ під час "обшуку" перекидали меблі, а самого Ролана одразу повалили на підлогу та наділи на нього наручники.

За її словами, вона одразу завела дітей до спальні, щоб вони не бачили "обшуку" і не злякалися, а Ролан своєю чергою попросив силовиків надати документи. Їх показав лише один з них.

"Обшук почали дуже грубо. Стали все перевертати, дуже агресивно. Я кажу, чому ви так перевертаєте. А він: "Потрібно нормально поводитися". Почали перевертати шафи, стару свекрушину скриню перевернули. Старі крісла перевернули. Потім перейшли до дитячої кімнати. Там вони не сильно колупали – відчинили шафи, подивилися речі дітей і звідси вийшли. У спальні колупали все – підняли матрац, дошки. Знайшли деякі гроші, я забрала їх", – розповіла Земіне Османова.

Вона зазначила, що під час обшуку стало зле її свекрусі, вона знепритомніла. Силовики порадили викликати швидку самотужки.

Згодом Османова після затримання відпустили додому.

Раніше, у 2019 році, у Ролана Османова вже проходили "оперативно-розшукові заходи". Силовики тоді заявили, що нібито шукали наркотики, але нічого не знайшли та покинули його будинок.

Ролан Османов – учасник пікетів біля Ханського палацу, він протестував проти його знищення під виглядом реставрації. Активіст регулярно відвідує судові засідання з політично вмотивованих справ у Криму.

Як повідомляв ІМІ, 13 липня в окупованому Криму біля будівлі “Верховного суду”, де відбувався процес у справі Нарімана Джелялова, російські силовики затримали кримськотатарського блогера та громадського активіста Ролана Османова. Йому присудили три доби адміністративного арешту за нібито “невиконання законних вимог співробітників поліції”. У вересні 2022 року окупаційний Київський районний суд Сімферополя оштрафував Ролана Османова, який розмістив на своїй фейсбук-сторінці публікацію, що засуджує вбивство мирних мешканців та дітей в Україні. Суд визнав його винним у скоєнні адміністративного правопорушення та оштрафував на 40 тис. рублів. Османов має намір оскаржити вирок. Блогера обвинувачували за статтею 20.3.3 КпАП рф (“Публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання збройних сил РФ”).

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ 

Фізична агресія

Погрози – 2

1. Блогер з Первомайська заявив, що міський голова погрожував йому фізичною розправою

09.03.2023 Блогер та адміністратор місцевого телеграм-каналу “Первомайськ Сіті” (Миколаївська область) Дмитро Іваницький заявив, що міський голова Первомайська Олег Демченко погрожував йому фізичною розправою. 

Про це йдеться у відеозверненні Дмитра Іваницького, оприлюдненому 5 березня на фейсбук-сторінці медіа “Первомайськ Сіті”.

“Мене звати Дмитро Іваницький, я адміністратор каналу “Первомайськ Сіті”. У контексті останніх подій з підвищенням зарплатні меру, з привласненням коштів головним бухгалтером Первомайської міської ради до мене надходять особисті погрози фізичною розправою від міського голови Олега Демченка. Ці погрози надходили декілька разів. Востаннє я встиг записати цю розмову… Ваші звинувачення стосовно того, що я щось зламав або ще щось, безпідставні. Я готовий до будь-яких перевірок. Цей запис передано людям, я переживаю за власну безпеку. Тому, якщо зі мною або з каналом щось трапиться, люди повинні знати причини цього”, – сказав Дмитро Іваницький.

Напередодні значний суспільний резонанс викликало рішення Первомайської міської ради про підвищення зарплатні міському голові Олегу Демченку, зокрема щодо премії в розмірі 180% окладу.

6 березня в телеграм-каналі “Мультличности” було опубліковано аудіозапис із розмовою людей, чиї голоси схожі на голоси Дмитра Іваницького та Олега Демченка.

“Послушай меня, петух, жиденок ***аний, я тебе говорю: если сейчас статья эта не уйдет, я тебя на**й разорву, бл***… Ты слышишь меня, петух? Мразина **аная, только у тебя был пароль… Я тебя вы*бу во все щели, чтоб ты знал… Я тебе, *идар, последний раз говорю: я тебя порву как бобик фуфайку”, – сказала людина, чий голос схожий на голос Олега Демченка.

Цього ж дня, пізніше, на особистій фейсбук-сторінці Олега Демченка з’явився допис, у якому міський голова Первомайська фактично підтвердив, що на аудіозаписі він погрожував колишньому працівнику відділу пресслужби Первомайської міської ради Дмитру Іваницькому.

“Ця людина в силу своєї колишньої посади мала доступ до всіх даних, у тому числі й моїх особистих персональних даних. Він створював сторінки в соціальних мережах та мав усі коди доступу до них. Таким чином, навіть після свого звільнення він неодноразово користувався і надалі своїм положенням та “хазяйнував” на цих сторінках з ціллю володіти інформацією, до якої він вже не повинен був мати дозволу. Розмови з приводу цього в мене з ним були неодноразово, але він продовжував і надалі ігнорувати мої прохання у відкликанні доступу до сторінок як моїх особистих, так і виконкому, до яких він мав повний доступ”, – написав Демченко.

За словами міського голови, остання розмова, частину з якої опублікував Дмитро Іваницький, “використовуючи її в цілях особистого піару і створенні мені негативної репутації, для мене був “крик душі”. 

“Вибачте, але, дійсно, всі ми люди, і, думаю, будь-хто на моєму місці також зірвався б на людину, яку неодноразово прохали повернути доступ до всіх сторінок у соціальних мережах, до яких він уже не повинен був мати ніякого відношення, але він вирішив вважати інакше”, – написав Олег Демченко. 

Далі він заявив, що погрози “були вирвані” з їхньої повної телефонної розмови, але вони жодним чином не стосувалися його журналістської діяльності: “Ці погрози були вирвані з нашої повної телефонної розмови, де я в котрий раз наголосив віддати всі дані від моєї особистої сторінки, до якої він досі мав повний доступ, але ніяк ці погрози не стосувалися питань, які він висвітлює у своєму відеозверненні, а саме про розкрадання коштів головним бухгалтером управління культури міської ради”.

Він зазначив, що внутрішня перевірка і розслідування цього питання були ініційовані особисто ним, щойно було викрито в незаконному заволодінні бюджетними коштами головного бухгалтера одного з управлінь міської ради. 

Також Олег Демченко наголосив, що не збирається вчиняти протиправних дій. “Усе було сказане мною на емоціях, також хочу вибачитися за нецензурну лексику перед громадою. Весь цей бруд спрямовано для розхитування ситуації іншими політичними силами проти мене особисто як міського голови”, – написав міський голова.

У коментарі представниці ІМІ Дмитро Іваницький розповів, що раніше він дійсно працював у виконкомі Первомайської міськради, де очолював відділ пресслужби. До його обов'язків, зокрема, входило адміністрування офіційної сторінки міськвиконкому та особистої сторінки Олега Демченка у фейсбуці. За його словами, він звільнився з посади близько пів року тому через напружену ситуацію в колективі. 

За словами адміністратора каналу “Первомайськ Сіті”, він не мав паролю до сторінки міського голови, а всі публікації у фейсбуці Демченка він робив у присутності мера з його особистого телефона. 

“Коли я працював начальником пресслужби, треба було з його сторінки публікувати звернення чи інші публікації. Він давав мені свій телефон, щоб я просто опублікував, тому що йому це важко було. Паролів у мене не було жодних”, – сказав Дмитро Іваницький.

Щодо доступу до сторінки виконкому Первомайської міської ради, то Дмитро Іваницький каже, що після звільнення в нього забрали права адміністратора сторінки у фейсбуці.

Також він розповів, що конфлікт розгорівся після публікацій у ЗМІ щодо підвищення зарплатні міському голові. Він як блогер також розмістив інформацію на сторінках “Первомайськ Сіті” в соцмережах і не розуміє, чому саме йому Олег Демченко телефонував з погрозами після цих публікацій.

“У нас у Первомайську триває політична війна. У лютому виник резонанс із зарплатнею, першими про це заявили опозиційні до міської влади політики, про це написали місцеві медіа. Я як блогер просто опублікував цю інформацію, яку до мене вже написали інші. Але чомусь саме мої публікації сприйняли як замовлення. Я не розумію, чому він мені телефонував, мені самому цікаво. Можливо, його так налаштовує його оточення. Я, коли працював у мерії, в очах Демченка був завжди винен, якщо хтось щось погане написав про мера в коментарях у фейсбуці. Мабуть, він думає, що я контролюю весь інтернет”, – каже Дмитро Іваницький.

Він розповів, що спілкувався з правоохоронцями щодо цього інциденту, проте вирішив не писати заяву щодо погроз на свою адресу.

“Я поспілкувався, зрозумів, що сильно далеко воно не піде, це так, тягомотина буде мені більше, ніж якийсь результат. У мене була мета зафіксувати цю маячню, тому що це не перший раз було. Він (Олег Демченко. – Ред.) просто хотів залякати, щоб я більше про нього нічого не писав. Це стиль спілкування в людини такий, для нього це нормально”, – сказав Дмитро Іваницький.

Він повідомив, що після того, як він опублікував у фейсбуці звернення щодо погроз на його адресу, до нього вже не надходило від міського голови ніяких дзвінків.

У коментарі представниці ІМІ начальниця відділу пресслужби виконкому Первомайської міської ради Тетяни Мартиненко заявила, що не знає жодних розмов про погрози журналістам.

“Я не знаю про те, що голова погрожує журналістам. Я не знаю таких інформаційних матеріалів, що голова погрожує, я не знаю. А якби і знала щось, ви розумієте, нетактовно, оскільки ваші журналісти не дотримуються етики… Я не можу на ці теми говорити. І я знаю, що це провокація, я зараз доповім голові про провокації, на що ви мене схиляєте. Я все записую, я не одна в кабінеті… Я не знаю, хто ви, більше не телефонуйте. Всі запити – письмово. Я не знаю такої інформації, що голова погрожує журналістам. Я знаю, що журналісти дають недостовірну інформацію, і ми це все документуємо”, – сказала Тетяна Мартиненко.

2. Журналістка “Полтавської хвилі” заявила, що під час сесії їй погрожували двоє посадовців

29.03.2023 Журналістка інтернет-видання “Полтавська хвиля” Анастасія Мацько заявила, що їй погрожували під час сесії міської ради 29 березня депутат районної ради Сергій Бойко та керівник інспекції з благоустрою Максим Малько. Про це медійниця розповіла представниці ІМІ.

Вона повідомила, що під час сесії до неї підійшли обидва посадовці. Бойко почав погрожувати їй фізичною розправою, використовуючи нецензурну лайку.

“Щойно розпочалося засідання сесії до мене підійшов Сергій Бойко – заступник голови Подільської райради, підсів поруч. З іншого боку сів Максим Малько – начальник інспекції з благоустрою ПМР. Бойко лайкою почав погрожувати мені розправою. Типу “дєвочка, ти допіз**сь”, – розповіла представниці ІМІ Анастасія Мацько.

За її словами, Малько приєднався до погроз, сказавши їй у грубій формі мовчати.

Журналістка попросила посадовців пояснити свою поведінку, але вона не зрозуміла суть звинувачень. Лише, додала Мацько, Бойко згадав про якісь відеоматеріали начебто її авторства. З цього журналістка зробила висновок, що погрози стосуються саме її журналістської діяльності.

“Обіцяв, що без свідків він мені “детально пояснить”, які в нього до мене претензії. Його підтримав Максим Малько. Більше інформації не надали. І це все відбувається в міській раді. Такі висловлювання дозволяють собі чинні заступник райради та директор комунального підприємства. Погрози, як було зрозуміло, повʼязані з моєю роботою, адже їм не сподобалися якісь відео мого авторства. Чи мого авторства, як вони вважали”, – розповіла Анастасія.

Також журналістка додала, що після засідання сесії погрози продовжилися в коридорі міської ради в присутності депутатів та журналістів.

Після інциденту журналістка написала заяву в поліцію. “Її зареєстрували за статтею про перешкоджання журналістській діяльності та погрози життю. Чекаю на дзвінок. Складно коментувати, бо я взагалі не хочу вірити в те, що посадовці та директори комунальних установ, що фактично беруть участь в управлінні містом, можуть вільно в приміщенні міської ради, у присутності депутатів, журналістів та громадськості погрожувати журналістці фізичною розправою. Це ж не поодинокий випадок, а випрацювана модель комунікації. Сподіваюся, поліція відреагує належним чином”, – зазначила Мацько. 

Сергій Бойко в коментарі представниці ІМІ заперечив, що погрожував журналістці.

“Все не так, як вони заявляють. Це політичні речі Іващенка і Бражника (депутати Полтавської міської ради, після сесії вони підійшли до Бойка, щоб поговорити з ним та захистити Мацько. – Ред.), роздули клоунаду і скандал, не знаю навіщо. Немає ні відео погроз, ніяких доказів. Ніхто їм не погрожував. Це все надумане і роздуте”, – сказав Бойко.

Також депутат заперечив, що сказав “дєвочка, ти допіз**сь”, як заявила Анастасія Мацько. “Гляньте на мене і на цю дівчину, аби я таке говорив Іващенку чи Бражнику, то ще можна було б повірити. А такій маленькій тендітній дівчинці… що б вона мені не зробила, у мене язик би не повернувся таке їй сказати. Я всіх жінок поважаю. Я Анастасії Мацько не погрожував”, – сказав Бойко. Депутат додав, що готовий прийти на виклик до поліції та дати свої пояснення щодо інциденту. 

Також заперечив погрози й Максим Малько. “Ми стояли в холі міської ради. Виходили пан Іващенко, Бражник, ця дівчина, я не знаю хто вона така, ще були якісь журналісти. Потім вони підійшли до пана Бойка, почали сперечатися, кричати. Це все. Навіщо погрожувати їй, за що, це вигадки. 100% погроз їй не було”, – сказав представниці ІМІ Максим Малько.

Водночас свідком погроз став журналіст “Полтавської хвилі” Єгор Рудь. Він сподівається, що поліція вживе відповідних заходів щодо ситуації

“Я стояв у метрі від Насті. І спочатку не зрозумів, що відбувається, бо паралельно ж спостерігав за сесією. А тоді просто не повірив, що чую мати й погрози. Бойко і Малько підсіли зʼясовувати стосунки в характерній для них манері. Це не вперше на журналістів нападають. Але я вперше бачу, щоб так нахабно. Сподіваюся, поліція вживе заходів, – сказав ІМІ Єгор Рудь.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 6

1. “Штовхали та відкрито погрожували”: кореспондент “Прямого” про роботу у лаврі 29 березня

29.03.2023 Знімальній групі телеканалу “Прямий” перешкоджали, штовхали та погрожували під час роботи у Києво-Печерській Лаврі 29 березня люди, які представлялись вірянами. Про це ІМІ повідомив кореспондент каналу Андрій Соломка.

За його словами, він з оператором приїхали зранку на територію Лаври, тоді вже тривало богослужіння УПЦ МП, на якому зібралося кілька сотень вірян.

“Щойно ми потрапили на територію лаври, одразу ж вийшли звідти у прямий ефір. І саме в той момент нас помітили прихильники УПЦ МП. За лічені хвилини навколо нас зібрався чималий натовп, ми намагалися спілкуватися у прямому ефірі з вірянами, проте конструктивний діалог побудувати не вдалось”, - розповів Андрій Соломка.

За його словами, те, що відбувалось далі, можна описати кількома фразами: “перекручування інформації, провокації, маніпуляція та відверті агресивні дії”.

Кореспондент впевнений, що люди, які оточили знімальну групу, хотіли вивести його та його колег на емоції, щоб розмова перейшла із релігійної площини в будь-яку іншу.

“Спочатку агресія була лише вербальною, але згодом окремі віряни почали діяти радикальніше - штовхати та продовжували відкрито погрожувати. Якраз у той момент, коли хтось мене двічі чи тричі штовхнув, під час запису коментаря одного з їхніх священиків, я зробив зауваження: “Не варто так робити”, - розповів кореспондент.

Андрій Соломка додав, що такий момент був один. Він звернув увагу і на те, що під час штовханини на території лаври не було правоохоронців - усі вони стояли лише на в'їздах. 

“Було б добре, якби хоч представники поліції діалогу перебували всередині. Проте, як я вже сказав, все обійшлося незначною штовханиною, ми з оператором не отримали жодних травм, техніка також ціла”, - додав Соломка. 

За фактом інциденту, сказав журналіст, телеканал написав заяви правоохоронцям і надав їм усі відповідні матеріали, які підтверджують випадки перешкоджання журналістській діяльності: це і відео телеканалу “Прямий”, і відео колег з інших медіа.

2. Невідомий чоловік бив по ногах - кореспондент 5 каналу про роботу у лаврі

29.03.2023 Знімальній групі 5 каналу під час роботи на території Києво-Печерської лаври тричі заважали працювати люди, які називали себе вірянами. Про це ІМІ повідомив кореспондент каналу Віталій Залевський.

“Один з них (випадків - Ред.), коли натовп вірян оточив одного активіста. Тоді я намагався пройти в “епіцентр” скандалу. Мене намагалися виштовхати, а коли я пройшов, невідомий чоловік бив по ногах”, - розповів Залевський.

Другий випадок, за його словами, стався, коли невідомий чоловік хотів вибити телефон з його рук. “Цей фрагмент є на трансляції (сів акумулятор на камері, транслював через телефон)”, - уточнив Віталій Залевський.

Втретє знімальній групі перешкоджали, коли вони знімали як співробітники поліції перевіряли, що вивозять з території заповідника. Тоді невідомі чоловіки ставали біля об’єктива камери.

“Також були випадки, коли закривали об’єктив парасолькою під час інтерв’ю. Серед таких яскравих картин: брав інтерв’ю у вірянина ПЦУ, який вимагав виселити представників УПЦ МП. Тоді віряни оточили нас і почали голосно співати молитви”, - додав чоловік.

На запитання, чи звертався він до поліції, Віталій Залевський відповів: “Чесно кажучи, у вирі цих подій, не думаєш про поліцію, а продовжуєш фіксувати всі моменти”.

3. Митрополит Павло Лебідь намагався вибити мікрофон у журналістки "Еспресо"

30.03.2023 Митрополит УПЦ МП Павло Лебідь намагався вибити мікрофон у кореспондентки телеканалу "Еспресо" Валерії Пашко 30 березня під час спілкування з журналістами в Києво-Печерській лаврі. Про це повідомляється на сайті телеканалу. 

Лебідь штовхнув кореспондентку та намагався вибити в неї мікрофон. "Я вас не запрошував! Я не хочу спілкуватися. Це не державна установа і я не державна людина. Я ще раз вам кажу, пройдіть звідси", – сказав він.

У коментарі ІМІ Валерія Пашко розповіла, що хотіла спитати Лебідя, чому він перебуває на території лаври, адже 29 березня представники УПЦ мали покинути територію. 

"Ми зрештою відійшли від натовпу вірян навколо Павла, щоб надалі не провокувати ситуацію. Його коментар отримати так і не вдалося. Пізніше він почав грубіянити, сказав: "Ви на людину не схожі" – і проклинав далі", – розповіла кореспондентка.

Вона додала, що її від Лебідя відштовхнули чи його охорона, чи віряни. Під час інциденту Пашко казала їм, що вони перешкоджають її журналістській діяльності. Журналістка повідомила, що писатиме заяву до поліції за фактом нападу.

Як повідомляв ІМІ, Міністерство культури та інформаційної політики виявило під час перевірки низку порушень з боку Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (чоловічий монастир) УПЦ МП та території лаври.

УПЦ МП мала піти з Києво-Печерської лаври до 29 березня.

4. Священник УПЦ МП пошкодив камеру та штовхнув журналістку Суспільного біля лаври

30.03.2023 У Києво-Печерській лаврі священник УПЦ МП штовхнув 30 березня кореспондентку Суспільного Дар'ю Нематіан Золбін, коли вона намагалася поставити запитання митрополиту Павлу, та зірвав кріплення на камері оператора Віктора Мозгового, повідомляє Суспільне.

Журналістка хотіла запитати митрополита Павла щодо роботи комісії Міністерства культури та інформаційної політики з передання будівель лаври державі.

У відповідь митрополит сказав, що "не бачив комісії", та запропонував журналістці посповідатися. Після цього один зі священників штовхнув журналістку в плече, заважав знімати оператору та зірвав кріплення для мікрофона на камері. 

Суспільне заявило, що звернеться до поліції щодо перешкоджання журналістській діяльності.

5. Під час штовханини за участю митрополита Павла фотографу "Телеграфу" пошкодили зарядний дріт

30.03.2023 Фотокореспонденту інтернет-видання “Телеграф” Яну Доброносову пошкодили зарядний дріт для телефона під час штовханини 30 березня в Києво-Печерській лаврі за участю митрополита УПЦ МП Павла Лебідя. Про це він повідомив ІМІ.

Він зазначив, що це було не випадково: людина в рясі навмисно тягнула та обірвала. 

“До поліції не звертався, це дрібна річ. Але не жалкую, що в цьому конфлікті в журналістів своя позиція – проти Москви”, – сказав фотокореспондент.

Доброносов пояснив, що не планує звертатися до поліції, бо не має часу, але висловив переконання, що поліція фіксує такі факти.

6. У Чернігові бізнесмен та екскандидат у депутати зламав камеру журналістам каналу "Дитинець"

30.03.2023 У Чернігові знімальній групі місцевого телеканалу “Дитинець” 30 березня розбили камеру під час знімання в кафе в центрі міста, повідомляє Суспільне. 

Як стверджує журналістка каналу Наталія Мєдвєдєва, зробив це чернігівський бізнесмен і екскандидат у депутати міськради від партії “Слуга народу” Сергій Берестовий. 

За її словами, журналісти намагалися взяти коментар у депутата міської ради від “Слуги народу” Юрія Тарасовця через його відсутність на засіданні сесії.

“Ми випадково дізналися, що Юрій Тарасовець замість того, щоб бути на сесії, знаходиться в цьому закладі. Приїхали сюди запитати його, чому він не на сесії”, – розповіла Мєдвєдева.

Разом з Тарасовцем у кафе був Сергій Берестовий.

“Коли ми зайшли туди разом з камерою, то Юрій почав тікати від нас, а його компаньйон чи друг, я не знаю, який сидів, почав бити нашу камеру і зламав її. Він дуже схожий на Сергія Берестового”, – розповіла Мєдвєдєва.

Журналістка встигла зняти на телефон, як цей чоловік погрожував їм зламати камеру: “Я питаю, чого ти мене знімаєш? Хочеш, я зламаю твою камеру? Камеру викинь свою! Я фізична особа, чому ви мене знімаєте? Ви чому мене знімаєте?” 

Сергій Берестовий відмовився коментувати Суспільному ситуацію телефоном, запропонував зустрітися наступного дня.

Юрій Тарасовець, який також був у цей час біля кафе, сів у своє авто та поїхав, не давши коментарів з цього приводу.

Видання нагадує, що на 30 березня в Чернігові було заплановане чергове засідання сесії міськради, яке станом на 16:00 не розпочалося. Виконувач обов'язків міського голови Олександр Ломако заявив, що перед сесією чотирьох депутатів викликали на допити до СБУ, двох депутатів викликали до військкомату, а Ірину Должикову правоохоронці зняли з потяга.

За фактом нападу на знімальну групу поліція Чернігова відкрила кримінальне провадження щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів.

За даними поліції, близько 13-ї години до поліції звернулася знімальна група чернігівського телеканалу. Журналісти заявили, що під час знімання в кафе в центрі міста один з відвідувачів пошкодив їхню відеокамеру. Поліцейські опитали учасників та свідків інциденту.

За цим фактом поліція відкрила провадження за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”). Її санкція передбачає штраф, арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 3

1. Волинська ОДА не надала інформації "Силі правди" про видані дозволи на виїзд за кордон

15.03.2023 Волинська обласна державна адміністрація не надала інформації Центру журналістських розслідувань “Сила правди” про кількість осіб, яким видали дозволи для виїзду за кордон.  

Про це представниці ІМІ у Волинській області розповів директор Центру журналістських розслідувань “Сила правди” Юрій Горбач.

За його словами, він надіслав до ОДА два запити щодо цієї теми. 

“На перший запит на початку лютого просто відмова надійшла, і все. Потім поспілкувався зі співробітниками департаменту, щоб з'ясувати, чи потрібно якось відкоригувати запит, щоб отримати результативну відповідь. Після цього надіслав другий запит з урахуванням того, що відповіли співробітники ОДА. І ось надійшла часткова відповідь на деякі питання і відмова по-іншому. Наразі ми скерували скаргу до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, будемо чекати відповіді, а тоді подивимось, як діяти далі”, – зазначив Юрій Горбач. 

У першому надісланому запиті Горбач запитував скановані копії звернень, заявок підприємств, установ, організацій на виїзд за межі України водіїв, які здійснюють перевезення гуманітарних вантажів, інші важливі для держави функції за період із 24.02.2022 по 31.01.2023. А також скановані копії рішень про дозвіл на виїзд за кордон водіїв, які здійснюють перевезення гуманітарних вантажів, інші важливі для держави функції за період із 24.02.2022 по 31.01.2023.    

“Сила правди” попросила надати копії виданих наказів без конфіденційної інформації або інформації з обмеженим доступом, яка може міститися в них, щоб самостійно підрахувати таку статистику.

Однак Волинська обласна державна адміністрація відмовила в наданні таких документів. 

“В частині надання сканованих копій наказів запит не підлягає до задоволення з наступних підстав. Запитувані документи містять персональні дані. У відповідності до вимог Законів України “Про захист персональних даних” та “Про інформацію”, надання такої інформації можливе лише за згодою суб’єкта персональних даних”, – відповіли у Волинській ОДА. 

Журналістам лише вдалося дізнатися, що після року повномасштабного вторгнення Росії в Україну Волинська обласна державна адміністрація видала 209 наказів про надання права водіям на виїзд за межі України. 

Через введення воєнного стану в Україні з 24 лютого військовозобов'язаним чоловікам обмежили виїзд за кордон. Виїзд дозволено певним категоріям громадян, включно з тими, хто має “бронь” від підприємств, певних організацій та навчальних закладів. Також дозвіл на перетин кордону можуть отримувати водії логістичних компаній, які мають ліцензії на міжнародні перевезення вантажів, пасажирські перевезення, водії-волонтери благодійних організацій. Як пише “Сила правди”, інформація про таких водіїв має бути внесена до інформаційної системи “Шлях” Укртрансбезпеки.

Журналіст “Сили правди” Юрій Горбач зазначив, що запитувана інформація становить значний суспільний інтерес, бо на Волині почастішали випадки зловживань перетину кордону України з боку військовозобов’язаних, зокрема з використанням системи “Шлях”, про що він раніше писав. Деякі чоловіки всупереч меті виїзду не дотримуються вимог держави й виїжджають за кордон та не повертаються назад.

Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко зазначив, що інформація щодо ПІБ тих, хто виїхав, звісно, є конфіденційною, якщо не йдеться про якусь публічну особу (в цьому разі однаково потрібно збалансовувати суспільний інтерес у розкритті імені та захист приватності особи). 

“Якщо йдеться просто про кількість осіб, які виїздили, то для цього потрібно лише було порахувати кількість у кожному з наказів, підбити загальну суму й повідомити запитувачу. Це не є створенням нової інформації й підпадає під законодавство про доступ до публічної інформації. Відповідь ОВА видається маніпулятивною”, – зазначив юрист.

Роман Головенко зауважив, що копії наказів мали б надати редакції з вилученням із них інформації з обмеженим доступом (тепер це ч. 8 ст. 6 закону про доступ).

2. Миколаївська облрада провела сесію без ЗМІ, пояснивши це неможливістю гарантувати їм безпеку

16.03.2023 У Миколаєві 16 березня відбулося засідання обласної ради, на якому ухвалили рішення щодо керівництва ради. Представників медіа на засідання, яке вперше з початку повномасштабної війни пройшло в офлайн-режимі, не запросили, трансляції також не було. У пресслужбі це пояснили неможливістю гарантувати безпеку представникам ЗМІ в разі повітряної тривоги.

Про це повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області.

“Сьогодні в Миколаєві відбулася сесія обласної ради. Депутатів уперше за рік зібрали в одній залі, щоб обрати нове керівництво ради. Облрада проголосувала за призначення “слуги народу” Антона Табунщика на посаду першого заступника ради, а фактично її нового керівника, оскільки теперішня очільниця Ганна Замазєєва тепер працюватиме в державному агентстві з питань енергоефективності. Сесія проходила в таємному режимі. Ні громадськість, ні медіа не мали можливості бути присутніми на засіданні: місце проведення тримали в таємниці, трансляція засідання не велася”, – повідомила Катерина Середа.

Представниця ІМІ звернулася до пресслужби Миколаївської облради, там повідомили, що не можуть гарантувати безпеку представникам ЗМІ під час заходу в разі повітряної тривоги. Проте зазначили, що опублікують запис сесії, а трансляцію не можуть забезпечити через відсутність технічних можливостей.

“Ми будемо публікувати запис сесії. Усі посилання я скину вам одразу, як завантажимо на офіційний канал. На жаль, ми не маємо зараз можливості гарантувати безпеку представникам ЗМІ під час заходу в разі повітряної тривоги. І не маємо технічних можливостей щодо трансляції сесії”, – повідомила прессекретарка облради Ганна Чепова.

За кілька годин після сесії Миколаївська обласна рада опублікувала в YouTube відеозапис, а на сайті з’явилася публікація за підсумками засідання.

3. Луцький університет не надав "Силі правди" інформації про повні зарплати співробітників

23.03.2023 Луцький національний технічний університет відмовився оприлюднити інформацію про повну зарплату працівників ректорату за 2022 рік.

Така відповідь надійшла на запит Центру журналістських розслідувань “Сила правди” щодо надання копій розрахункових листів керівництва вишу.

Видання нагадує, що напередодні писало про те, скільки заробляють ректори найбільших вишів Волині, де вказало інформацію про заробітні плати, яку надали редакції у Волинському національному університеті імені Лесі Українки та Луцькому національному технічному університеті. Згодом виданню стало відомо, що різниця між зарплатами співробітників ректоратів двох університетів може свідчити про те, що один з них надав дані лише про нарахування за виконання адміністративних функцій, не врахувавши виплат за викладацьку діяльність.

Для уточнення даних “Сила правди” звернулася до ЛНТУ з проханням надати копії розрахункових листів співробітників ректорату. Проте 14 березня видання отримало відмову. 

“З огляду на норми частини 6 статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини”, – йдеться у відповіді ЛНТУ.

Водночас видання зауважує, що, відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”, розпорядник мав би вилучити персональні дані, конфіденційну інформацію про працівників і надати копії документів без цієї інформації.

“Сила правди” повідомляє, що звернулася зі скаргою на такі дії вишу до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця. 

У разі визнання відмови в наданні інформації протиправною відповідальних працівників оштрафують у розмірі від 425 до 850 гривень і зобов’яжуть оприлюднити документи.

Раніше Волинська обласна державна адміністрація не надала інформації Центру журналістських розслідувань “Сила правди” про кількість осіб, яким видали дозволи для виїзду за кордон.

Інші випадки обмеження доступу до інформації – 1

1. Миколаївська облрада провела своє засідання дистанційно та в закритому режимі

09.03.2023 У Миколаєві 9 березня в онлайн-режимі відбулися засідання одразу двох місцевих рад: міської та обласної. У той час, як Миколаївська міська рада, засідання якої проходять у режимі відеоконференції, транслювала їх у Youtube, облрада засідала фактично таємно. Про це повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області.

Розпорядження про скликання сесії від 6 березня з’явилося на офіційному сайті Миколаївської облради напередодні. У ньому сказано, що п’ятнадцята позачергова сесія обласної ради відбудеться 9 березня об 11:00 у дистанційному режимі у форматі відеоконференції.

На сесії мали розглянути 21 питання. Зокрема, про дострокове припинення повноважень депутатів, внесення змін до комплексних програм, затвердити списки присяжних двох районних судів, затвердити звіт про виконання бюджету області за 2022 рік, заслухати інформацію керівника Миколаївської обласної прокуратури про результати діяльності органів прокуратури у 2022 році.

Інформацію про ухвалені рішення в себе на фейсбук-сторінці повідомила голова обласної ради Ганна Замазєєва. Вона зазначила, що під час засідання депутати ухвалили низку рішень, зокрема внесли зміни до програми “Турбота”, затвердили звіт про виконання бюджету області за 2022 рік, підтримали заснування Агенції регіонального розвитку Миколаївщини, заслухали інформацію керівника обласної прокуратури про результати діяльності органів прокуратури у 2022 році.

Пункт 3 статті 70 Регламенту Миколаївської обласної ради визначає, що виконавчий апарат облради має не пізніше як за 24 години до дати проведення дистанційного засідання повідомити населення про порядок відкритого доступу до трансляції дистанційного засідання сесії обласної ради.

Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко зазначив, що на рівні закону регулювання відкритості дистанційних засідань місцевих рад не дуже чітке, але якщо виходити з регламенту Миколаївської облради (п. 3 ст. 70), то доступ до його трансляції для населення дійсно мав би бути відкритим.

Інтернет-тиск

Кіберзлочини – 2

1. "Зловмисники, яких підтримує уряд", спробували зламати пошту "Четвертої влади"

08.03.2023 Невідомі намагалися зламати електронну пошту агенції журналістських розслідувань “Четверта влада”. Видання пов’язує це зі своєю професійною діяльністю. 

Про спробу зламу видання повідомило на своїй фейсбук-сторінці та розмістило повідомлення від служби безпеки Google. У ньому зазначено, що “зловмисники, яких підтримує уряд, намагалися викрасти пароль”. 

“Як проконсультували нас фахівці з кібербезпеки, хтось із “хакерів на зарплаті” намагався зламати редакційну пошту. Очевидно, в когось наламалися доходи через мутні закупівлі. Ми навіть здогадуємося в кого”, – йдеться в дописі “Четвертої влади”. 

У коментарі ІМІ заступниця головного редактора “Четвертої влади” Антоніна Торбіч розповіла, що зламати пошту не вдалося. За її словами, вочевидь, пошту захистила двофакторка.

“Зламати не вдалося. Водночас коли ми побачили це сповіщення, то проконсультувалися з фахівцями з цифрової безпеки й учергове зробили низку кроків, щоб посилити захист редакційних мейлів”, – розповіла Антоніна.

Вона додала, що редакція однозначно пов’язує цю спробу зламу з журналістською діяльністю.

“Ми багато пишемо про зловживання високопосадовців різного рівня. З подібних матеріалів за останній місяць – і потенційні порушення управління Рівнеради під час закупівлі макаронів, і потенційні порушення Здолбунівської міськради під час закупівлі генераторів, і порушення обласного центру соцпослуг під час закупівлі цукерок, і про приховування Рівнерадою і прокуратурою інформації про службове житло прокурорам та домовленості із забудовником”, – зазначила вона.

2. Журналістка-розслідувачка із Закарпаття заявила про тиск та збір її даних після виходу статті

13.03.2023 Журналістка-розслідувачка із Закарпаття Олена Мудра заявила про збір її персональних даних і тиск через професійну діяльність. Вона вже звернулась із заявою до поліції. Про це вона повідомила ІМІ.

За словами Олени, вона зазнала тиску після публікації статті про кадрові зміни в Державній екологічній інспекції в Закарпатській області, яка вийшла 6 березня у виданні “Закарпаття онлайн” під  заголовком “ДЕІ Закарпаття очолив колишній УЗЕшник і спадкоємець кримінального будівництва на Буковелі Михайло Банк”.

Одразу після виходу матеріалу журналістка надіслала запити до ДЕІ Закарпаття з проханням до новопризначеного керівника держекоінспекції прокоментувати кримінальні провадження щодо причетності до набуття власності та самовільного будівництва на незаконно виведеній з комунальної та державної власності землі біля курорту Буковель. Також вона просила повідомити штатний розпис працівників органу, у якому нещодавно відбулися суттєві кадрові зміни.

Після виходу статті, розповіла Олена Мудра, 9 березня, у фейсбук-спільнотах “Ужгород” та “Виноградів” з’явилися щодо неї публікації дискредитаційного характеру від невідомого користувача соцмережі. За словами журналістки, у публікаціях були викривлені подробиці її професійної діяльності та життя її сім’ї, зокрема батьків, які не можливо отримати з відкритих джерел.

Побоюючись за своє життя і здоров’я в майбутньому, Олена звернулася до поліції із заявою про переслідування з метою впливу на неї та перешкоджання виконанню її законної професійної діяльності. 10 березня сектор дізнання Ужгородського районного управління поліції ГУНП у Закарпатській області за викладеними фактами вніс відомості до ЄРДР з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 171 КК України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).

Згодом, додала Олена Мудра, публікації у фейсбук-спільнотах були видалені. Однак вона надала ІМІ скриншоти опублікованого тексту.

Журналістка зазначила, що хоче надати ситуації публічності, оскільки її персональні дані та дані її батьків збирали компетентні люди для передання третім сторонам. Останні ж використали та поширили їх, щоб спаплюжити її репутацію та залякати. “Я хочу привернути увагу до проблеми, коли фігуранти розслідувань переходять розумну межу у своїх намаганнях змусити журналіста замовчати, відмовитися від своєї роботи або зробити лояльним. Протягом останнього року меншою мірою, а також під час зустрічей з героями матеріалів для коментарів чи з їхньої ініціативи після публікацій я вже зазнавала, скажімо, “м’якшого” тиску. Однак після цього випадку я починаю перейматися, щоб наступним кроком не були погрози чи насильство”, – зазначила Олена Мудра.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 3

1. За переслідування в окупованому Криму журналістки судитимуть двох співробітників ФСБ Росії

28.03.2023 Прокуратура АР Крим скерувала до суду обвинувальний акт стосовно двох співробітників ФСБ Росії, які переслідували українську журналістку Ганну Андрієвську в окупованому Криму. Про це повідомляється на фейсбук-сторінці прокуратури АР Крим та міста Севастополя.

Як зазначає прокуратура, обвинувачені, бувши працівниками Головного управління Служби безпеки України в АР Крим, після тимчасової окупації півострова в лютому 2014 року зрадили присягу та перейшли на бік ворога. Вони обійняли посади старшого слідчого-криміналіста та спеціаліста І категорії (експерта) сформованих окупаційною владою підрозділів “УФСБ Росії в Республіці Крим і місті Севастополі”.

За даними слідства, обвинувачені здійснювали кримінальне переслідування журналістки у зв’язку з її професійною діяльністю, а саме за публікацією статей, у яких вона об’єктивно висвітлювала події на території півострова після окупації. Вони сфабрикували “кримінальну справу” та в березні 2015 року незаконно проникли до квартири потерпілої і її батьків у Красногвардійському районі АР Крим. 

“Всупереч волі власників житла, погрожуючи застосуванням насильства в разі опору або непокори, незаконно провели обшук, висуваючи вимоги щодо надання фактично відсутніх речей та документів. Також ними були вилучені речі та документи, які належали особисто журналістці й могли бути пов'язані зі здійсненням нею професійної діяльності”, – йдеться в повідомленні.

Унаслідок незаконних дій окупаційних правоохоронців потерпілій обмежено в’їзд на територію півострова.

Дії обвинувачуваних кваліфіковано як переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, здійснюване групою осіб за попередньою змовою (ч. 2  ст. 171 КК України), незаконне проникнення до житла, незаконне проведення в ньому обшуку з погрозою застосування насильства (ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України) та державну зраду (ч. 1 ст. 111 КК України). Санкція найтяжчої статті передбачає позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.

Як повідомляв ІМІ, 13 березня 2015 року співробітники ФСБ Росії провели обшук у квартирі батьків кримської журналістки Ганни Андрієвської в межах кримінальної справи, порушеної за публікацію на сайті українського ІА “Центр журналістських розслідувань” її матеріалу про волонтерів батальйону “Крим”.

ФСБ Росії порушила кримінальну справу стосовно Ганни Андрієвської за статтею 280.1 КК Росії (публічні заклики до порушення територіальної цілісності РФ).

Журналістка розповіла, що матеріал був опублікований ще в грудні 2014 року. Стаття розповідає про волонтерів батальйону “Крим”, про те, що це за організація та як вони працюють. Андрієвська заявила, що в матеріалі немає жодних закликів до відокремлення півострова.

У 2019 році Солом'янський районний суд міста Києва зобов'язав РФ виплатити понад 1 мільйон гривень компенсації журналістці Ганні Андрієвській, яка змушена була покинути окупований Крим і зазнала переслідувань з боку ФСБ.

2. Поліція Полтави відкрила кримінальне провадження за фактом погроз журналістці

29.03.2023 Поліція Полтави відкрила кримінальне провадження за фактом погроз журналістці інтернет-видання "Полтавська хвиля" Анастасії Мацько. Про це повідомила пресслужба поліції Полтави.

Там зазначили, що журналістка сама звернулася до правоохоронців. За її словами, двоє чоловіків у приміщенні сесійної зали Полтавської міської ради словесно погрожували їй, щоб перешкоджати їй виконувати професійні обов’язки.

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею "перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю".

Нагадаємо, журналістка інтернет-видання "Полтавська хвиля" Анастасія Мацько заявила, що їй погрожували під час сесії міської ради 29 березня депутат районної ради Сергій Бойко та керівник інспекції з благоустрою Максим Малько. 

3. Поліція Києва відкрила справу за фактом пошкодження техніки оператора в лаврі

30.03.2023 Поліція Києва розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістській діяльності на території Києво-Печерської лаври сьогодні, 30 березня. Про це повідомляється на сайті Головного управління Нацполіції в Києві.

Згідно з повідомленням, до Печерського управління поліції звернулися представники засобів масової інформації із заявою щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. 

"Заявники повідомили, що під час зйомки сюжету один із священнослужителів Києво-Печерської лаври пошкодив обладнання оператора. Відео цього інциденту також опублікували телеграм-канали", – повідомляє поліція.

За цим фактом дізнавачі територіального підрозділу розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів"). Санкція статті передбачає штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років. Досудове розслідування триває.

Як повідомляв ІМІ, 30 березня митрополит УПЦ МП Павло Лебідь намагався вибити мікрофон у кореспондентки телеканалу "Еспресо" Валерії Пашко під час спілкування з журналістами в Києво-Печерській лаврі.

Священник УПЦ МП штовхнув кореспондентку Суспільного Дар'ю Нематіан Золбін, коли вона намагалася поставити запитання митрополиту Павлу, та зірвав кріплення на камері оператора Віктора Мозгового.

Людина в рясі пошкодила фотокореспонденту інтернет-видання "Телеграф" Яну Доброносову зарядний дріт для телефона під час штовханини в Києво-Печерській лаврі за участю митрополита УПЦ МП Павла Лебідя.

Реакція журналістської спільноти – 7

1. Представники Медіаруху заявили, що мають багато запитань до оновленого наказу №73 про акредитацію ЗМІ

02.03.2023 Представники Медіаруху заявили, що в них до оновленого наказу головнокомандувача №73 щодо правил акредитації журналістів залишається багато питань, повідомляє “Детектор медіа”.

Міністерство оборони повідомило 1 березня про зміни до наказу Головнокомандувача ЗСУ №73 “Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану”.

Зміни внесено згідно з наказом №49 від 27.02.2023 року. В повідомленні Міноборони йшлося, що вони врахували рекомендації НСЖУ, профільних медійних організацій. 

Але представники Медіаруху повідомили ДМ, що, незважаючи на те що після скандалу у зв’язку з позбавленням акредитації багатьох іноземних та вітчизняних медіа за роботу в деокупованому Херсоні відбулося дві робочих групи за участю журналістів, профільних ГО та представників ЗСУ, Генштабу, Офісу президента, більшість їхніх пропозицій не врахована. 

Голова Наглядової ради Національної суспільної телекомпанії України, заступниця шеф-редакторки “Детектора медіа” Світлана Остапа зазначила, що була присутня на обох зустрічах. На них “були ще раз озвучені всі питання, які лягли в основу заяви від Медіаруху”. “Представники влади, ЗСУ пообіцяли конструктивну співпрацю, щоб усі ці питання розв'язати. Навіть хотіли створити спільну робочу групу. Але в результаті ми сьогодні читаємо нові правила акредитації, до яких у журналістів знову виникають питання. Медійники вважають, що ці правила погіршать умови роботи медіа. Думаю, якщо хворобу остаточно не вилікувати, то вона може перерости в хронічну. Треба поважати роботу одне одного, не можна допускати протистояння журналістів і військових. Ми всі працюємо на Перемогу”, – зазначила Остапа.

Директорка ІМІ інформації Оксана Романюк вважає, що і в оновленому наказі №73 Головнокомандувача ЗСУ немає ключового моменту – розмежування дозволу на знімання і дозволу на публікацію.

“У мене багато питань, які, я вважаю, нам потрібно було обговорити в робочому форматі до публікації змін до цього наказу. Шкода, що з наших пропозицій врахували фактично лише одну – про створення трьох зон: зеленої, жовтої і червоної, та ще і не в тому форматі, який ми пропонували. Я не побачила в документі  одного з ключових моментів, про які ми говорили військовим: розділити дозвіл на зйомку і дозвіл на публікацію. Предметом санкцій проти журналіста має бути не факт збору матеріалу, а його оприлюднення з порушеннями встановленого порядку. Якщо б це питання було розв'язане, вирішилася б левова частка труднощів у взаємодії медіа і військових”, – зазначила Романюк.

На її думку, залишається багато питань до критеріїв і механізмів, на основі яких новий наказ функціонуватиме.

“Як будуть визначатися зони? Також питання викликає повернення до шестимісячного терміну видачі акредитацій, який був до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді лінія фронту виглядала інакше і кількість журналістів була меншою в рази. Потрібен чіткий термін, протягом якого мають видати акредитацію, бо зараз журналісти чекають по півтора місяця, щоб її отримати”, – сказала Романюк.

Директорка ІМІ каже, що для розв'язання питання про роботу журналістів в умовах воєнного стану потрібна діюча робоча група при ОП, про необхідність якої медіаспільнота вже не раз говорила, публічно і непублічно. 

Водночас керівниця пресцентру ОК “Південь” Наталя Гуменюк відмовилася прокоментувати зміни до наказу №73.

“Оскільки це наказ головнокомандувача, вам краще все ж таки отримати роз’яснення чи коментар відповідного рівня – від Генерального штабу або Страткому Збройних сил. Тому що ми його тільки отримали й тільки починаємо впроваджувати. Я поки що не можу вам його коментувати, оскільки ще не знаю, як він буде працювати, і ще не всі питання погоджені”, – сказала Гуменюк.

Як повідомляв ІМІ, 27 лютого внесено зміни до наказу №73 Головнокомандувача Збройних сил України щодо взаємодії зі ЗМІ під час воєнного стану. Згідно зі змінами, акредитація журналістів здійснюватиметься тільки на строк до шести місяців, і для перебування медійників на фронті відтепер передбачено три зони: зелена, жовта та червона. 

Раніше представники медійної спільноти виступили з ініціативою створити робочу групу при Офісі президента для вдосконалення того, як регулюється їхня взаємодія з військовими, та надали свої пропозиції до Генштабу ЗСУ щодо покращення комунікації між журналістами й військовими.

2. Громадськість вимагає від влади відкрити держреєстри та поновити доступ до публічної інформації

06.03.2023 Низка громадських організацій та медіа вимагає від влади відкрити державні реєстри та поновити доступ до публічної інформації. Про це йдеться в їхній заяві, оприлюдненій 6 березня на сайті руху "Чесно".

Заявники нагадали, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну низка державних інституцій приховала частину публічної інформації, зокрема у формі відкритих даних про свою роботу, закрила держреєстри та призупинила інформування про свою роботу. 

Основним обґрунтуванням цього стали міркування безпеки, хоча аналіз свідчить, що далеко не для всіх даних підходить таке пояснення і їх закривали з інших міркувань, йдеться в заяві. 

Така політика, вважає громадськість, суттєво погіршила прозорість роботи державних органів та органів місцевого самоврядування, а громадяни втратили оперативний доступ до відкритих даних, які становлять значний суспільний інтерес.

Заявники наголошують, що закритість держреєстрів та відсутність доступу до суспільно важливих даних призводить до корупції, відсутності підзвітності та відповідальності й, що найголовніше, – до втрати довіри до ключових державних інституцій. 

"В умовах війни це має руйнівні наслідки, адже війна не стала перепоною для корупції, а закритість публічної інформації створила підґрунтя для її поширення. Тому ми бачимо за останній час низку антикорупційних розслідувань, які викривають зловживання політиків та чиновників на найвищому рівні. Через те розслідування корупційних діянь відбувається всупереч закриттю даних, через свої джерела інформації журналістів та журналісток. А тотальна закритість може скласти враження в суспільстві, що ці розслідування проводяться в умовах закритості, що корупцію може покривати як парламент, так і керівництво Уряду, оскільки саме ці органи влади впливають на політики щодо доступу до даних", – йдеться в заяві.

Крім того, автори заяви нагадують, що громадські організації й ЗМІ неодноразово писали про те, що є межа між питаннями безпеки та підзвітністю державних органів та органів місцевого самоврядування. 

"Адже війна, як і ковід, для частини політиків, чиновників, суддів стала нагодою закрити дані та блокувати громадський контроль за своєю роботою. Лише в деяких і чітко визначених випадках обмеження доступу до інформації може бути виправданим під час війни", – йдеться в заяві. 

Водночас заявники звертають увагу, що відкриті дані є ефективною складовою протистояння агресору, важливим чинником, який не послаблює, а, навпаки, посилює та зміцнює роботу наших органів як організаційно-управлінських структур. 

"Саме завдяки відкритим даним громадяни можуть якісно аналізувати ситуацію в країні та громадах, вносити оперативні зміни в ухвалення рішень і підвищити прозорість, підзвітність та ефективність державних органів та органів місцевого самоврядування навіть в умовах воєнного стану", – зазначається в заяві.

Також автори заяви наголосили, що доступ до відкритих реєстрів та баз даних для приватного сектору є критично важливим з погляду перевірки доброчесності підрядників, клієнтів, партнерів та потенційних працівників, а отже є гарантією безпеки та економічної стабільності як конкретної компанії, так і держави загалом. 

Крім того, йдеться в заяві, підприємці мають змогу активніше долучатися до антикорупційного моніторингу і контролю дій влади, а також допомагати з реалізацією санкційної політики в боротьбі з державою-терористом.

"Відкриті дані допомагають економити кошти платників податків, розвивати бізнес-середовище та попереджають корупцію. Тому має бути знайдено чіткий баланс між питаннями національної безпеки й оборони та питанням відкритості й підзвітності, про що, зокрема, говорили і на міжнародній конференції в Лугано", – йдеться в заяві. 

З огляду на вищевикладене підписанти заяви вважають, що держава повинна невідкладно відновити:

• декларування для контролю доходів політиків та посадовців і зіставлення їхнього рівня життя з отриманими коштами;
• звітування для партій за отримане державне фінансування;
• повноту інформації про роботу народних депутатів на сайті ВРУ та про діяльність парламентських комітетів;
• відновити доступ до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та інших реєстрів Міністерства юстиції України з урахуванням законних обмежень та обґрунтуванням неможливості оприлюднення;
• посилити контроль за дотриманням Закону "Про доступ до публічної інформації", оскільки низка органів влади та органів місцевого самоврядування зловживає воєнним станом і не надає інформації громадянам;
• відновити доступ до тієї частини інформації в судовому реєстрі, яка була прихована всупереч Закону "Про доступ до судових рішень";
• реєстр арештованих активів, що адмініструється АРМА;
• аукціони на Prozorro та оприлюднення угод закупівель;
• розпочати роботу з оприлюднення розпорядниками публічної інформації у формі відкритих даних згідно з Постановою #835, а в разі неможливості оприлюднення даних оприлюднювати результати трискладового тесту з обґрунтуванням неможливості оприлюднювати дані.

Заяву підписали: Рух ЧЕСНО, Центр протидії корупції, "Наші гроші", Інститут законодавчих ідей, Антикорупційний штаб, StateWatch, ZN.UA, Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції (ACREC), Фундація DEJURE, Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан", "Главком", Bihus.Info, LIGA.net, Соня Кошкіна, шеф-редактор "Лівого берега", "Українська правда", "Детектор медіа", Смарт Медіа, Громадський контроль.Відкритість.Прозорість.Підзвітність, Запорізький центр розслідувань, Надія Бабинська-Вірна, експертка з відкритих даних, Електронна демократія, Центр політичних студій, "Інтегріті ЮА", Центр спільних дій, Всеукраїнське громадське об’єднання "Інститут Республіка", Активна Громада, YouControl, Громадська організація "Асоціація відкритих даних", Комітет виборців України, Центр економічної стратегії, UNIC, Бюро соціальних та політичних розробок, ГО "Центр журналістських розслідувань "Сила правди", Центр з доступу до інформації, Інститут масової інформації, Коаліція "Запорізька Рада Реформ", Clarity Project та Clarity App, ГО "Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ", ГО "Автомайдан Вінниччина", Анастасія Руденко, головна редакторка онлайн-видання "Рубрики", ГО "Інститут успішного міста"

 ГО "Східний Варіант", Офіс ефективного регулювання BRDO, Агенція журналістських розслідувань "Четверта влада", ГО "ЕкоЗапоріжжя", ГО "СТАН", Центр Розвитку Інновацій, "Доступ до Правди", Платформа прав людини, VOX Ukraine, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, ГО "Запоріжжя Велосипедне", RISE Україна, Центр політико-правових реформ, Громадська мережа публічного права та адміністрації UPLAN, Фонд "Право і Демократія", Одеський інститут соціальних технологій, ГО "Фонд місцевої демократії", ГО "Дніпровський центр соціальних досліджень", ГО "Волинський Інститут Права", Центр досліджень місцевого самоврядування.

3. Запорізькі журналісти скаржаться, що новий очільник регіону їх уникає

06.03.2023 Запорізькі журналісти скаржаться, що новий голова Запорізької обласної державної адміністрації та обласної військової адміністрації Юрій Малашко, призначений на цю посаду 9 лютого, жодного разу не зустрівся з ними та уникає будь-яких коментарів для місцевих медіа щодо подій у місті.

Про це представниці ІМІ в Запорізькій області розповіли журналісти й журналістки кількох регіональних медіа та власні кореспонденти всеукраїнських медіа.

Так, за словами головної редакторки бюро інформаційного контенту “Суспільне Запоріжжя” Альони Наталухи, з моменту призначення Юрій Малашко не знайшов часу на пресконференцію, щоб журналісти мали змогу представити суспільству голову військової адміністрації.

“Громадськість досі не знає про те, хто такий Юрій Малашко, адже інформації у відкритих джерелах обмаль про нього. На спільних виїздах та масових заходах від спілкування він відмовляється. Журналісти не отримують оперативної інформації щодо обстрілів міста та області й не мають змоги проінформувати місцевих. Суспільний мовник надсилав офіційні запрошення на інтерв'ю Юрію Малашку. Тема розмови: ситуація на фронті, перспективи деокупації, бюджет області та інші соціально важливі теми. Відповіді немає й досі”, – розповіла вона.  

Альона Наталуха зазначила, що після атаки на житловий будинок у центрі Запоріжжя 2 березня голова ОВА уникнув спілкування з місцевими журналістами.

“Вразила ситуація, що сталася 2 березня. Внаслідок ворожого обстрілу в Запоріжжі був зруйнований житловий будинок, люди опинилися під завалами. Пан Юрій уночі на місці події не був і про це з журналістами не говорив. Але ж саме він є джерелом інформації про травмованих, загиблих, евакуацію та інше. Коли журналісти звернулися до пресслужби з метою отримати офіційний коментар, нам відмовили”, – сказала вона.

Підтверджує кризу комунікації і власна кореспондентка Укрінформу Ольга Звонарьова. За її словами, ситуація з обстрілом  житлового будинку в Запоріжжі 2 березня показала дуже серйозну проблему щодо комунікації з військовою адміністрацією.

“Ворожа атака сталася близько 1:30 2 березня. Вже за годину в телеграмі ЗОВА з'явилася перша інформація про наслідки, перша фотографія з місця події. Чесно кажучи, подумала, що нарешті ми матимемо своєчасну інформацію від влади. Але ні. Голова ОВА на місці події побував так, що його або ніхто з журналістів не побачив або не впізнав. Інформацію про потерпілих та ситуацію на об'єкті досить оперативно надали ДСНС, поліція. А потім почався бардак: зранку в ефір марафону вийшов в.о. міського голови Анатолій Куртєв, усі структури почали називати різні цифри щодо кількості загиблих, потерпілих, безвісти зниклих. У мерії заявили, що в місті є проблеми з розселенням людей, які постраждали внаслідок російської агресії, а в ОВА саме в цей час зібралися помолитися. Ми не отримали жодного “живого” коментаря від влади. Жодного. І це при тому, що ворог влучив у багатоповерховий будинок, який зруйновано і треба кричати про це не всю країну, а на весь світ”, – розповіла Ольга Звонарьова. 

Кореспондентка сайту 061.ua Ельміра Шагабудтдинова також вказала на кризу комунікації влади з медіа.

“Остання історія з прильотами по житловому будинку показова: крім представників ДСНС та поліції, офіційний коментар місцевим журналістам влада не надала. Ба більше, силові структури, міська рада та ОВА не змогли подати єдину цифру щодо постраждалих осіб. Як наслідок, немає інформації, яка допомога потрібна родинам загиблих та потерпілих, який статус має пошкоджений багатоповерховий будинок, де розселяють постраждалих осіб та який порядок допомоги є”, – зазначила журналістка.

Кореспондент “SLM новини” (СТБ, ICTV) Андрій Почтєв уточнив, що після появи на посаді нового очільника ОВА замість Олександра Старуха, за якого комунікація влади зі ЗМІ сягнула, напевне, найнижчого з можливих рівнів, нічого фактично так і не змінилося. 

“Не буде перебільшенням сказати, що більшість запорізьких журналістів заледве впізнає Юрія Малашка на вулиці, адже бачила його в кращому разі лише на фото. За майже місяць, що минув після його призначення, мабуть, не було жодного коментаря від голови ЗОВА, наданого місцевим кореспондентам. Хоча приводи для цього були. Про пресконференцію, де б посадовець принаймні оприлюднив свої принципи та бачення життя й оборони частково окупованого регіону, в осяжному майбутньому поки не проглядається. Так само не зрозуміло, хто є його прессекретарем, який мав би повноваження надавати коментарі від ОВА та узгоджувати з представниками ЗМІ робочі моменти”, – пояснив журналіст свою позицію. 

За словами редактора сайту “Перший Запорізький” Андрія Вавілова, на сайті Запорізької ОВА станом на 18-ту годину 2 березня про ракетний удар по житловому будинку в Запоріжжі було лише одне повідомлення щодо актуальних на ранок подробиць російської атаки – інтерв’ю керівника адміністрації Юрія Малашка в телемарафоні “Єдині новини”. У телеграм-каналі та на фейсбук-сторінці – лише два повідомлення по суті (1, 2) та репост повідомлення глави держави. 

3 березня на сайті ЗОВА інформація про ракетний удар з уточненими даними щодо загиблих і потерпілих, щодо Запоріжжя з'явилася в загальному зведенні про російські атаки на міста і селища Запорізької області.

ІМІ звернувся 3 березня по коментар до представників ЗОВА з проханням прокоментувати ситуацію про якість комунікації нового очільника області з регіональними ЗМІ. Під час телефонної розмови представниця ЗОВА Маргарита Ніконова попросила надіслати офіційне прохання про коментар. ІМІ надіслав свої запитання та продублював їх керівникові департаменту культури та інформаційної політики ЗОВА Владиславу Мороку. 

Директор департаменту Владислав Мороко повідомив представниці ІМІ, що прокоментує ситуацію після спілкування з головою ОВА.

Нагадаємо, у листопаді 2022 року редактори п’яти запорізьких медіа звернулися до Запорізької міської ради з вимогою відновити онлайн-трансляції засідань міськради.

У 2021 році журналісти Запоріжжя звернулися з відкритою заявою до органів центральної влади з проханням втрутитися в ситуацію, яка склалася через систематичний недопуск журналістів на сесії Запорізької міської ради та засідання постійних депутатських комісій.

4. Правозахисники закликали Раду відхилити законопроєкти, що обмежують право на доступ до судових рішень

17.03.2023 Низка громадських організацій закликає Верховну Раду відхилити проєкти законів №7033-д, що передбачає обмеження доступу до судового реєстру, та №8359, що дозволяє не проводити запис судових засідань.

Про це йдеться в заяві організацій щодо спроби парламенту необґрунтовано обмежити право на інформацію.

На думку авторів заяви, ці законопроєкти є шкідливими для системи правосуддя та свободи слова, доступу громадськості до публічної інформації, особливо під час війни та після її завершення.

“Ми вважаємо, що запропоновані цими законопроєктами зміни становлять небезпеку непропорційного обмеження доступу суспільства до важливої інформації, праву на справедливий суд, створять колізії з вимогами законодавства та суперечать цінностям демократичного суспільства”, – йдеться в заяві.

Організації нагадали, що Єдиний державний реєстр судових рішень був впроваджений Законом “Про доступ до судових рішень” у 2006 році як важлива частина програми адаптації українського законодавства до європейського для подальшого вступу України до Європейського Союзу.

Законопроєкт №7033д пропонує цілу низку сумнівних нововведень як на період воєнного стану, так і в мирний час, вважають автори заяви.

Зокрема, організації наводять такі нововведення: 

Передбачається суттєве розширення переліку відомостей, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень. Зокрема, йдеться про найменування та розташування об’єктів критичної інфраструктури. Проблема в тому, що перелік таких об’єктів нестабільний і неповний, а відомості щодо більшості об’єктів і так доступні у відкритих джерелах (наприклад, про органи пенсійного фонду, соціального захисту населення, органи місцевого самоврядування і, врешті, про суди). “Немає жодного сенсу ховати інформацію “від ворога”, яка й так роками йому відома і доступна. Зате таке приховування значним чином ускладнить моніторинг судових рішень для громадськості”, – йдеться в заяві.

На час дії воєнного стану та рік після його закінчення пропонується обмежити доступ до судових рішень у справах, які становлять особливий суспільний інтерес (зокрема, про злочини проти основ нацбезпеки, охорону держтаємниці, недоторканності держкордонів, призову і мобілізації, а також порядку несення військової служби). “Таке обмеження є непропорційним та не відповідає запиту суспільства. Адже журналісти, адвокати, науковці, громадські активісти не зможуть дізнатися про обставини справи та призначене судом покарання державним зрадникам, колаборантам, посібникам окупантів тощо. Приховування судових рішень однозначно підвищить напругу і недовіру до влади в українському суспільстві”, – йдеться в заяві.

Планується надати суддям право довільно вилучати із судового реєстру інформацію з рішень у справах, розглянутих у відкритому засіданні, що суперечить загальному принципу гласності судового процесу і становить корупційні ризики.

Своєю чергою проєкт закону №8359 передбачає “простір для зловживання щодо фіксації судового процесу”. Згідно з ним, під час воєнного чи надзвичайного стану “в разі об’єктивної неможливості” повністю фіксувати судове засідання технічно секретар записує лише істотні моменти розгляду справи в протоколі. 

“Трактувати, що таке об’єктивна неможливість, будь-який суддя може по-своєму. Законодавство повинне мати єдиний підхід щодо обмеження доступу до інформації, тож відкрита інформація не повинна бути обмежена в судових рішеннях. Інакше це загрожує нормальному функціонуванню Єдиного державного реєстру судових рішень, який є демократичним досягненням українського суспільства”, – йдеться в заяві.

Громадські організації зауважують, що обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі – до рівня Росії і Білорусі – і становитиме небезпеку для подальшого процесу інтеграції до Європейського Союзу. “Наразі народні депутати України планують непропорційно обмежити українців вільно отримувати інформацію, яка становить значний суспільний інтерес, зокрема про рішення, докази в справах, а також про осіб, обвинувачених і засуджених за вчинення цих злочинів”, – йдеться в заяві.

Заяву підписали: Центр прав людини ZMINA; Харківський антикорупційний центр; Фундація DEJURE; Інститут миру і порозуміння; Харківський інститут соціальних досліджень; Освітній дім прав людини – Чернігів; ГО “Поступовий гурт франківців”; Інститут масової інформації; Медійна ініціатива за права людини; Центр протидії корупції; Асоціація УМДПЛ; Ukrainian Legal Advisory Group; Рух ЧЕСНО; Всеукраїнське об'єднання “Автомайдан”; Інститут законодавчих ідей; Центр громадянських свобод; ХОФ Громадська Альтернатива; ГО “Невидима”; Інкубатор демократичних ініціатив; ГО Експертна група “Сова”; Регіональний центр прав людини; ГО “Платформа прав людини”; Антикорупційний штаб; БФ “Гендер Зед”; Transparency International Ukraine; Лабораторія законодавчих ініціатив; Правозахисний ЛГБТ Центр “Наш світ”; БО “БФ “Восток-СОС”; ГО “Блакитний птах”; ГО “Центр моніторингу влади”; Bihus.Info; ГО “Донбас СОС”; ГО “Київські котики”; ГО “СВІЖА КРОВ”; ГО “Цегла”; ГО “КримСОС”; Anti-corruption Research and Educational Center, Інституту законодавчих ідей, Кримська правозахисна група.

Законопроєкти №8359 та 7033-д були зареєстровані групами депутатів 13 січня 2023 року.

5. Надмірні обмеження роботи журналістів в Україні неприпустимі – заява

20.03.2023 Учасники Медіаруху, українські та іноземні журналісти заявляють про неприпустимість нових надмірних обмежень роботи медіа під час дії воєнного стану. "Зонування" в тому вигляді, як його запроваджено оперативно-стратегічними угрупованнями військ, фактично унеможливлює роботу журналістів не тільки вздовж усієї лінії фронту, а й у мирних населених пунктах.

Принцип зонування передбачає: "червону зону", де роботу журналістів заборонено взагалі, "жовту", де робота журналістів можлива лише в супроводі пресофіцера, і "зелену", де журналісти працюють без обмежень.

На жаль, за попередньою інформацією, до "червоної зони" потрапила вся лінія фронту, а також деокуповані населені пункти. Нагадаємо, що навіть під час контрнаступів улітку та восени від медіа було закрито лише окремі ділянки, де тривали активні операції, а не весь фронт узагалі. 

До так званої "жовтої зони" вже потрапили численні мирні населені пункти, де працюють місцеві медіа та регіональні журналісти, а також обласні центри Херсон і Миколаїв. У ЗСУ немає достатньої кількості пресофіцерів, щоб супроводжувати в "жовтих зонах" узагалі всіх журналістів і всі знімальні групи, включно з регіональними, які часто не мають на меті висвітлення діяльності Сил Оборони України або не потребують доступу на військові обʼєкти. 

Водночас медійникам не повідомили логічних причин заборони роботи засобів масової інформації. 

Попереджаємо про неприпустимість занадто жорстких обмежень роботи журналістів і закликаємо негайно нормалізувати ситуацію з доступом до висвітлення бойових дій і їхніх наслідків. 

Робота медіа та журналістів є особливо важливою зараз, коли увага світової спільноти до України поступово згасає. Необачні кроки з впровадження "зонування" чи інших обмежень і нехтування принципами демократії та свободи слова справлять негативний вплив на імідж і підтримку України у світі, адже ці зміни вдарять і по українських, і по іноземних журналістах, які ризикують своїм життям, щоб розповідати українцям і світу про російську агресію та її жахливі наслідки.

Довідково. Медіарух – спільнота, що  об’єднала журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій. Медіарух "Медіа за усвідомлений вибір" було започатковано 5 лютого 2019 року. Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали "UA: Перший", Українське радіо, Громадське радіо, ІА Укрінформ, ІА Інтерфакс-Україна, Liga.net, "Дзеркало тижня. Україна", NV, "Цензор.нет", 5 канал, "Український тиждень", Opinion, низка регіональних медіа, громадські організації "Незалежна медійна рада", "Детектор медіа", "Інститут масової інформації", "Інтерньюз Україна", "Центр демократії та верховенства права", "Фундація "Суспільність", "Національна асоціація медіа", "Донецький інститут інформації", "Інститут демократії імені Пилипа Орлика", "Центр прав людини Zmina". Згодом доєдналися інші організації та окремі журналісти – загалом понад 70 учасників. 

Як повідомляв ІМІ, 27 лютого внесено зміни до наказу №73 Головнокомандувача Збройних сил України щодо взаємодії зі ЗМІ під час воєнного стану. Згідно зі змінами, акредитація журналістів здійснюватиметься тільки на строк до шести місяців, і для перебування медійників на фронті відтепер передбачено три зони: "зелену", "жовту" та "червону". 

Раніше представники медійної спільноти виступили з ініціативою створити робочу групу при Офісі президента для вдосконалення того, як регулюється їхня взаємодія з військовими, та надали свої пропозиції до Генштабу ЗСУ щодо покращення комунікації між журналістами й військовими.

20 березня Донецька обласна військова адміністрація визначила на території області три зони – "червону", "жовту" та "зелену" – для роботи журналістів акредитованих ЗМІ.

6. Правозахисники закликають негайно госпіталізувати Ірину Данилович

22.03.2023 Низка правозахисних організацій закликає негайно забезпечити госпіталізацію ув'язненої в окупованому Криму громадянської журналістки Ірини Данилович, яка вже п’ять місяців не отримує в слідчому ізоляторі жодної медичної допомоги. Про це йдеться в заяві правозахисних організацій, серед підписантів яких є ІМІ.

“Весь цей час вона зазнає страждань та фізичного болю. Без термінового та комплексного лікування хвороба Данилович може призвести до смерті, як це вже сталося з кримськими політичними в’язнями Костянтином Ширінгом та Джемілем Гафаровим.

Ми вимагаємо звільнення незаконно засудженої журналістки Ірини Данилович та припинення політично мотивованого переслідування за її громадську та журналістську діяльність”, – йдеться в заяві.

Нагадаємо, Ірина Данилович оголосила 21 березня сухе голодування до “початку лікування чи біологічної смерті”, про що повідомила листом. У листі вона повідомила про погіршення стану її здоров’я: порушення слуху та можливий перенесений мікроінсульт.

Наводимо повністю текст заяви:

22 березня 2023 року в окупованому Росією Криму оголосила сухе голодування громадянська журналістка Ірина Данилович через ненадання їй медичної допомоги. Напередодні журналістка знепритомніла під час перевезення її до “Феодосійського міського суду” для ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. 28 грудня 2022 року окупаційна влада засудила Ірину Данилович до семи років позбавлення волі й 50 тисяч рублів штрафу у сфабрикованій справі про “зберігання вибухових речовин”.

Ірина Данилович – медсестра та громадянська активістка з Феодосії, співпрацювала з виданням “INжир media” та правозахисним проєктом “Кримський процес”, захищала інтереси медпрацівників на півострові: увійшла до незалежної профспілки, багато писала про порушення їхніх прав, наприклад про недоплати за роботу з ковідними пацієнтами.

Після викрадення 29 квітня 2022 року, ув’язнення та фабрикації кримінальної справи Ірина Данилович майже втратила слух, постійно відчуває головний біль, проблеми з координацією рухів і підозрює, що перенесла в ув'язненні як мінімум один мікроінсульт. Через це вона не в змозі закінчити знайомитися з матеріалами судових засідань, в яких раніше виявила кілька підробок та фальсифікацій. 

Данилович заявила, що намір суду завершити ознайомлення з матеріалами в терміновому порядку, без урахування її стану здоров'я, вона прирівнює до тортур. Журналістка вимагає припинити знущання, відмовилася знайомитися з матеріалами справи до одужання та офіційно оголосила сухе голодування.

За інформацією батька ув’язненої журналістки Броніслава Даниловича, адміністрація СІЗО оформила документи про те, що його доньку оглянув фахівець та що її стан здоров'я не перешкоджає участі в ознайомленні з матеріалами справи. 

Під час перевезення до “міського суду” Феодосії 21 березня 2023 року Ірина Данилович знепритомніла, але швидку допомогу їй не викликали. Також у грудні 2022 року під час дебатів у “суді” їй теж стало погано, проте медик невідкладної допомоги, який приїхав на виклик, сфальсифікував висновок, зазначивши, що Данилович добровільно відмовилася від госпіталізації.

Ми закликаємо негайно забезпечити госпіталізацію громадянської журналістки Ірини Данилович, яка вже п’ять місяців не отримує в слідчому ізоляторі жодної медичної допомоги. Весь цей час вона зазнає страждань та фізичного болю. Без термінового та комплексного лікування хвороба Данилович може призвести до смерті, як це вже сталося з кримськими політичними в’язнями Костянтином Ширінгом та Джемілем Гафаровим.

Ми вимагаємо звільнення незаконно засудженої журналістки Ірини Данилович та припинення політично мотивованого переслідування за її громадську та журналістську діяльність.

Заяву підписали: Центр прав людини ZMINA; Кримський процес; Правозахисний центр “Дія”; КримSOS; Українська Гельсінська спілка з прав людини; Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля; Кримська правозахисна група; Платформа звільнення політв'язнів; Регіональний центр прав людини, Харківський інститут соціальних досліджень; Поступовий гурт франківців; Інститут масової інформації; Інститут миру і порозуміння, Національна спілка журналістів України; Ukrainian Legal Advisory Group; Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу; Дім прав людини “Крим”; Харківська правозахисна група.

7. Воєнкори заявили про існування списку журналістів, яких пускають у "червоні зони"

27.03.2023 Українські воєнні кореспонденти заявили про цензуру та вибірковість у доступі журналістів до "червоних зон" на фронті. Вони вимагають від влади надати можливість їм надалі працювати. 

Про це йдеться у відеозверненні, яке опублікував журналіст Радіо Свобода Мар'ян Кушнір 27 березня на своїй фейсбук-сторінці.

Журналісти стверджують, що існує "список виняткових журналістів з переліку обраних медіа" і лише вони мають преференцію доступу до "червоних зон". 

“Ми – кореспонденти, які висвітлюють російсько-українську війну. Ми знімаємо. Фотографуємо. Ми пишемо тексти й записуємо аудіоісторії. Із 2014 року, а не з 24 лютого 22-го говоримо про військових на передовій та про цивільних у прифронтових містах та селах. І це для нас – більше, ніж просто робота. Це – наш внесок у майбутню перемогу України. І наша можливість помститися за тих, кого в нас назавжди забрали вороги", – йдеться у зверненні. 

Журналісти звертають увагу, що завжди наполягали на можливості виконувати свою місію.

"Понад дев’ять років російсько-української війни. Ми не просили в держави пільг, нагород чи страховок. Натомість завжди й усюди наполягали на можливості виконувати свою місію. Ми маємо акредитацію від Міністерства оборони, відповідні навички та досвід, засоби захисту, а також просто безцінну і фундаментальну, як для роботи журналістів на війні, довіру військових та добровольців, яку напрацювали роками.

Але замість того, щоб протистояти росіянам, ми також змушені протистояти системі української влади, яка вирішила цензурувати війну. Заборона працювати в "червоній зоні", де досі залишаються цивільні жителі. Додаткові дозволи для потрапляння в окремі місця. Створення списків виняткових журналістів з переліку обраних медіа: чомусь тільки вони мають преференцію доступу до "червоних зон". І найперше – відсутність діалогу, будь-яких пояснень і аргументацій. Основна проблема в тому, що більшість фронту закрита для всіх журналістів", – йдеться у зверненні воєнкорів.

Водночас журналісти зауважують, що розуміють військову необхідність окремих обмежень, але "наявні натепер забирають будь-яку можливість у нас працювати". "Наразі на фронті виникла суттєва проблема з нашою роботою, оскільки фактично в журналістів залишається лише знімання артилерії та тилу. Окремі ділянки фронту залишаються повністю закритими для преси. Свобода слова є цінністю, за яку ми боремось. Фото- та відеофіксація – важлива частина інформаційної війни, а також нашої майбутньої інформаційної спадщини, тому що фото- та відеохроніка для майбутніх поколінь формується саме зараз. Ми не хочемо до списку "своїх". Ми мріємо, щоб в Україні взагалі не було таких списків. Ми не вимагаємо преференцій. Але вимагаємо поваги до своєї роботи та можливості й надалі виконувати її", – зазначили воєнкори.

Відеозвернення записали: Анна Кудрявцева, 5 канал; Костянтин Мельников, "Факти", ICTV; Мар'ян Кушнір, Радіо Свобода; Анастасія Федченко, "Новинарня"; Стас Кухарчук, "Інтер"; Юлія Кирієнко, ТСН, 1+1; Тетяна Наконечна, "Факти", ICTV; Ігор Левенок, "Інтер"; Єгор Логінов, "Донбас. Реалії" (проєкт Радіо Свобода); Олена Максименко, журналістка-фрилансерка; Руслан Смещук, "Інтер"; Олег Корнієнко, "Факти", ICTV; Євгенія Китаїва, 5 канал; Ольга Омельянчук, Радіо Свобода, та Наталія Нагорна, ТСН, 1+1.

У коментарі ІМІ журналістка "Новинарні" Анастасія Федченко зазначила, що про списки дізналася від колег. 

"Вважаю, що саме існування списків – дичина і такого не має бути в демократичній країні навіть у стані бойових дій. Фронт має бути відкритий для журналістів", – розповіла журналістка.

Вона зазначила, що "світлофор", тобто запроваджене зонування, – нормальна світова практика і журналісти розуміють військових та доцільність чи недоцільність роботи медіа, де тривають бої.

"Але "світлофор" може дати простір для ручного управління: якщо якийсь командир просто не хоче співпрацювати з журналістами, зможе самостійно "змінити" зонування. Скаже: у нас не можна працювати, бо "червона зона", – підкреслила журналістка.

Журналіст телеканалу ICTV Костянтин Мельников у коментарі ІМІ повідомив, що вони отримали інформацію, що в заборонених зонах зможуть працювати переважно журналісти телеканалів з марафону "Єдині новини".

"Нам стало відомо, що військові отримали список "своїх", які зможуть працювати в заборонених зонах! Переважно це журналісти телеканалів з марафону "Єдині новини". Але й тут не всі. Мета нашого звернення – недопущення будь-яких списків. Ми розуміємо, наскільки важливою є робота військових. І інколи вона має супроводжуватися абсолютною тишою. Ми за те, щоб усі мали можливість працювати й були в рівних умовах. Щоб не було "рівніших". Ми за чіткі та зрозумілі умови роботи!" – наголосив журналіст.

Він додав, що з власних джерел дізнався, що його в списку немає. "З яких причин і чим це вмотивовано – невідомо. Про відмову зараз важко говорити, бо у відрядження їхатиму за тиждень. Раніше були проблеми з певними напрямками. Але не по всій лінії фронту", – розповів Костянтин Мельников.

ІМІ звернувся до Генерального штабу ЗСУ та до Офісу президента по коментар щодо обмежень у роботі медіа на фронті та щодо існування списку обраних журналістів.

Як повідомляв ІМІ, 27 лютого внесено зміни до наказу №73 Головнокомандувача Збройних сил України щодо взаємодії зі ЗМІ під час воєнного стану. Згідно зі змінами, акредитація журналістів здійснюватиметься тільки на строк до шести місяців, і для перебування медійників на фронті відтепер передбачено три зони: "зелену", "жовту" та "червону". 

Раніше представники медійної спільноти виступили з ініціативою створити робочу групу при Офісі президента для вдосконалення того, як регулюється їхня взаємодія з військовими, та надали свої пропозиції до Генштабу ЗСУ щодо покращення комунікації між журналістами й військовими.

20 березня Донецька обласна військова адміністрація визначила на території області три зони – "червону", "жовту" та "зелену" – для роботи журналістів акредитованих ЗМІ.

Також було визначено три зони в районах відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ "Одеса".

20 березня Медіарух, українські та іноземні журналісти заявили про неприпустимість нових надмірних обмежень роботи медіа під час дії воєнного стану і закликали негайно нормалізувати ситуацію з доступом до висвітлення бойових дій і їхніх наслідків.

Зняти обмеження для журналістів щодо доступу до висвітлення бойових дій закликала і міжнародна правозахисна організація "Репортери без кордонів".

Згодом пресофіцери пояснили, що зонування прифронтових та прикордонних територій для роботи журналістів на "червону", "жовту" та "зелену" переглядатиметься щотижня.

Також оперативно розглядатиметься питання щодо доступу ЗМІ до конкретної ділянки "червоної зони" для висвітлення ситуації, яка того потребує.